Яким має стати Чернігів у період післявоєнної відбудови. У міській раді разом і волонтерами та українською архітектурною студією розпочали роботу над розробленням концепції відновлення і розвитку. У планах — створити цілісний архітектурний код міста, врахувавши особливості регіону, його культурну спадщину та природній потенціал.
Чернігів більше місяця, з 24 лютого і до кінця березня, знаходився під безперервними артилерійськими та авіаційними обстрілами. Місто зазнало значних руйнувань, серед яких приватні будинки, багатоповерхівки, об’єкти інфраструктури, в тому числі і критичної.
Попереду важка і дороговартісна робота із відновлення. І хоч війна ще не закінчилася, але важливо вже сьогодні привертати увагу до цього питання і думати, як розвивати Чернігів. Шукати допомогу потрібно, як в Україні, так і на міжнародному рівні.
Можна навести приклад Варшави. Бюро відбудови столиці (Biuro Odbudowy Stolicy, BOS) вже під час ІІ Світової війни працювало майже рік над планом реконструкції міста. А коли війна закінчилася, архітектори змогли швидко не лише відбудувати Варшаву, але і виправити довоєнні недоліки.
Над концепцією розвитку Чернігова працює архітектурна студія «Yakusha». Команда перш за все зібрала інформацію про життя міста до початку широкомасштабної війни, поспілкувалася з його мешканцями. Так народилася концепція: «Чернігів – стійке місто» — симбіоз незламного духу історії та природного потенціалу.
Вона передбачає розробку архітектурного коду міста наряду з генпланом і розвиток Чернігова як потужного історичного та екологічного центру. Щоб місто, з одного боку, зберегло свою унікальність та історичний дух, а, з іншого – розвивалося згідно з принципами сталого розвитку, враховуючи безпекові питання, енергоефективність тощо.
Концепцію презентували міському голові та громадськості
Концепцію вже було презентовано Чернігівському міському голові Владиславу Атрошенку, головному архітектору, громаді і проведено ряд обговорень.
Налагоджено співпрацю з місцевими архітекторами та містобудівниками, еко-активістами, професорами та студентами Національного університету «Чернігівська політехніка», представниками IT-кластеру, різних громадських ініціатив.
До проєкту на волонтерських засадах долучилися більше 60 різних фахівців, як чернігівців, так і з інших міст та країн. Протягом тижня проходять робочі Zoom-зустрічі за 16 напрямками.
За якими напрямками має розвиватися Чернігів
Одним із векторів роботи стане очищення та інтеграція річки Стрижень в урбаністичний простір, відновлення життя навколо неї — благоустрій, створення рекреаційних та бізнес-інфраструктури вздовж річкового русла.
З-поміж іншого, передбачено впровадження енергоефективних рішень у будівництві, використання альтернативних джерел електроенергії, розширення охоплення велодоріжок, сортування сміття та будівництво сміттєпереробного заводу.
Будуть враховані нові реалії і безпекові питання, проєктування укриттів, бомбосховищ та зміни у інфраструктурі для виживання в умовах зовнішньої загрози.
Проєкт будуть доопрацьовувати та деталізувати в рамках генплану
Наразі студія «Yakusha» запрошує архітекторів, екологів, графічних дизайнерів, розробників сайтів, істориків та інвесторів долучитись до співпраці. Заповнюйте Google-форму, вказавши, де ви хочете бути корисними.
Паралельно йде робота над приверненням уваги до потреби відновлення та розвитку Чернігова, піднімається питання на державному та міжнародному рівні щодо залученням донорів та інвесторів для фінансування.
Міжнародні партнери будуть готові допомагати, але вони потребують розуміння, як місто планує не лише відбудуватися, а і розвиватися. Саме тому важлива цілісна концепція розвитку.
Завдяки спільним зусиллям Чернігів може стати містом, куди хочеться вертатися, де хочеться жити
Прес-служба Чернігівської міської ради
