Медійна ініціатива за права людини розповіла історію села Новий Биків на Чернігівщині, яке опинилось під російською окупацією напочатку повномасштабного вторгнення.
У Новий Биків росіяни вдерлися напочатку великої війни. Вони одразу ж облаштували блокпости, рили окопи, патрулювали вулиці та заборонили чоловікам виходити на вулицю. Місцевий дитячий садок став штабом, а сільський клуб – катівнею для військовополонених і цивільних.
Місцеві намагалися вижити, доглядаючи худобу і уникали небезпеки, пересуваючись між кущами. Окупанти змусили їх копати могили, погрожуючи автоматами. У селі було близько півтори тисячі окупантів.
Катівня у газовій
19 березня Василя Тирпака затримали, коли він проходив повз один зі штабів окупантів, звинувативши у коригуванні вогню, хоч у чоловіка був лише кнопковий телефон. Разом із ним затримали і його сусіда, Максима Дідика.
Чоловіків розділили: Максима повезли до місцевого сепаратиста, де чоловіка змусили виконувати побутову роботу. Його катували, водили на розстріл, але передумали. Хлопця відпустили за 12 днів.
Василя ж кинули в яму розміром 3 на 1,5 метра. Окрім нього, там було 7 – 8 людей, які весь час змінювалися.
За деякий час Тирпака привезли у газову – так місцеві називають котельню сільського клубу. Туди ж звозили бранців із сусідніх сіл. Люди у газовій постійно змінювалися, одночасно з Василем там перебувало близько 20 бранців.
Василь розповідає, що його били прикладом від автомата, руками, ногами, оголювали. Чоловікові російські військові зламали руки і ноги, вибили зуби, після тортур він іще більше почав заїкатися. Одного разу катували настільки сильно, що вибили кульшовий суглоб.
Штаб у дитсадку
Під час окупації Нового Бикова росіяни облаштували ще один штаб у дитячому садку “Яблунька”, яким керувала Наталія Єрмак, дружина Василя. До війни садок був великим і сучасним, але після захоплення став військовою базою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чотири грмади Чернігівщини – під ворожим вогнем
Окупанти використовували приміщення для укриття, спостереження з другого поверху та зберігання награбованого майна.
“Але вони якісь тупуваті були, бо електрочайники гріли на газу. Тут після них стільки лайна було, що дівчата блювали. Купа презервативів. Свято, мабуть, якесь було. Дівчата тут були: чи привезли, чи свої – Бог його знає”, – каже Наталія Єрмак.
Звільнення
Після десяти днів полону чоловіка Наталії, Василя, відпустили. Йому зав’язали очі, вдягнули пакет на голову та відвезли на блокпост. Після цього Василь вирушив у дорогу до сина, але через зламану ногу не міг цього зробити просто так – довелось опиратись на стілець і йти з ним.
Чоловік дійшов до знайомої, але та помилково прийняла його за п’яного і не пустила до хати. Він ночував у літній кухні, де застудився, а зранку продовжив шлях.
Його врятували незнайомці, які повідомили про Василя його синові. Згодом він потрапив до лікарні в Згорівці, а відтак – до Києва, де йому встановили протез. Василь продовжив лікування, намагаючись не втрачати оптимізму.
Новий Биків звільнили 31 березня 2022 року. Росіяни використовували місцевих дітей як живий щит, забираючи їх у заручники, щоб захистити свої колони техніки. 2 квітня ЗСУ повністю звільнили Чернігівщину.
“Хай не фізично, але морально і психічно постраждали геть усі. І дай Боже, щоб воно більше не верталося”, – говорить Наталія Єрмак.
–
