Новорічні свята нині нерадісні, бо в країні – війна, а різних викликів у громад, особливо взимку – хоч греблю гати. Але громади Чернігівщини не зневірюються, чекають на Перемогу і намагаються робити все можливе, аби життя людей залишалося комфортним. При цьому ще й військовим допомагають, бо це – моральний обов’язок кожного.
Олександр Кодола, ніжинський міський голова
Нині опалювальний сезон, тому є проблеми через відключення електроенергії, бо відключаються від електропостачання декілька котелень у нашому місті. Загалом у нас 14 котелень, 5 із яких відключалися в листопаді – грудні. Це створювало багато проблем і для мешканців будинків, оскільки холодно в квартирах і не встигали котельні нагнітати ту температуру, коли з’являлося світло. І для наших комунальних служб і ЖЕКів були також проблеми, оскільки, коли відключається світло, в котельнях виникають великі проблеми. Це гідроудари, заповітрювання системи та інші негаразди. Тому працюємо над вирішенням цього питання. Деякі котельні ми переключили на інші лінії електропередач. А для деяких придбали генератори і підстраховуємо котельні генераторами. Тому основне завдання нині – це проходження опалювального сезону. Ось сьогодні температура -10 на вулиці тож, звісно, намагаємося забезпечити безперебійну подачу тепла і води.
Переважну частину проблемних об’єктів ми закрили генераторами. У нас сьогодні повністю забезпечений генераторами «Водоканал». Тобто в разі відсутності електроенергії вода і водовідведення буде по всьому місту. Навіть у надзвичайному випадку блекауту.
Нещодавно завдяки посольству Японії, міністру енергетики – це вже на особистих контактах, – нам вдалося безкоштовно привезти два надпотужні генератори в місто Ніжин. І один такий генератор ми встановили на найбільшу котельню, яка забезпечує пів міста теплом, і на котельню на Амосова, яка забезпечує опаленням всі медичні заклади міста. Тому це дуже суттєва допомога. За нашими оцінками, 15-20 мільйонів гривень вони орієнтовно коштують. Дуже потужні генератори. Це найбільша допомога, яку ми отримали від будь-яких міжнародних партнерів. Тому ми дуже вдячні Міністерству енергетики, міністру та посольству Японії.
Як міська влада насамперед відповідаємо за життєзабезпечення міста, благоустрій. Але, безумовно, дбаємо і про наших військових, оскільки наш батальйон тероборони в грудні був направлений до Бахмута. А це наші ніжинці. Тому суттєву допомогу намагалися їм надати, хоча це не наші повноваження як міської ради, а моральний обов’язок, як кожного українця. Виділяли кошти з міського бюджету – 2,5 мільйона гривень на цей батальйон. Для матеріально-технічного забезпечення всім необхідним. Це радіостанції, старлінки, генератори. Субвенцію ми виділили військовій частині і вони нині закуповують усе потрібне. Й іншим військовим частинам.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Двоголовий російський орел і герб Чернігівщини: чи є тотожність і чи треба змінювати нашу геральдику
Ми дуже потужно працюємо з громадою міста, постійно закуповуємо автомобілі. На сьогодні ми вже передали 23 автомобілі. Це тільки міська влада, не кажучи вже про багато різних волонтерських об’єднань, окремих волонтерів, церков. Це для різних військових частин, але пріоритетно туди, де служать наші ніжинці. І ось ще пригнали три автівки з Литви. Я відряджав туди секретаря міської ради Юрія Хоменка і за зібрані благодійні нами кошти – це внески працівників міської ради, керівництва міста, просто небайдужих ніжинців – ми придбали ще три так звані євробляхи: три джипи з Литви. Зараз ми їх трішки підремонтуємо і також, очевидно, будемо передавати до нашого батальйону тероборони – туди, де ці автівки будуть потрібні.
Підбиваючи підсумки, скажу, що місцева влада, органи місцевого самоврядування вбачають своє завдання у вирішенні комунальних питань, благоустрою, розвитку нашої громади. Але нині в умовах війни, безперечно, нам доводиться дещо змінювати пріоритети, зокрема робити свій посильний внесок у Перемогу.
Юрій Стальниченко, секретар Менської міської ради
Важливішого за Перемогу немає нічого. Тому в перспективі ми, звісно, орієнтуємо нашу роботу в межах того, що ми можемо, але задля того, щоб Перемога настала якомога швидше. І відповідно, ми навіть бюджетні видатки планували з розрахунку на те, що треба повністю утримати ситуацію, допомогти Збройним Силам України. Також серед пріоритетів – підтримка місцевого бізнесу, місцевих виробників.
Надзвичайно багато в нас вимушених переселенців. Їм також потрібна певна допомога. Багато з них і не один рік житимуть у нашій громаді. Їм потрібні і тимчасовий прихисток, і робочі місця, і все необхідне для життя. А, якщо в цих людей є діти, то їм потрібен доступ до освіти та якісь інші потреби задовольняти.
Звісно, без освіти і культури перемогти буде дуже важко, тому видатки ми залишили на те, щоб ці заклади функціонували.
В умовах воєнного стану певні видатки передбачаємо на облаштування бомбосховищ, системи оповіщення. Але загалом переважна частина того, на що будемо орієнтуватися – це допомога Збройним Силам України й укріплення місцевого бізнесу.
Окрім того, якщо буде така можливість – це, безумовно, пошуки зовнішніх інвесторів. З одного боку, це видається дещо фантастичним в умовах, коли триває війна. Але підготувати хоча б фундамент для того, щоб інвестор зайшов після Перемоги, потрібно.
Дасть Бог, до кінця січня Кабінет Міністрів зареєструє наш індустріальний парк. Крім того, шукаємо інші види інвестицій. Скажімо, на будівництво автозаправних станцій, на реабілітацію військовослужбовців – ведемо перемовини про це. Бо це також один із напрямів роботи, якою займаємося.
Допомога міжнародних партнерів не менш важлива, причому завжди. І тоді, коли Україна воює, і актуальна після Перемоги. Бо навіть якщо немає пошкоджень, відновлювати економіку, впроваджувати якісь заходи з енергоефективності без підтримки міжнародних партнерів буде дуже складно. Тому ми паралельно займаємося питанням розширення кола міжнародних партнерів. Це як європейські муніципалітети, так і різноманітні фонди, яких нині багато.
Але я вважаю, що коли настане час виносити картоплю з погребів, настане Перемога. І саджати картоплю вже будемо після Перемоги.
Ратан Ахмедов, голова Корюківської громади
Очікуємо Перемоги. А найнагальніше питання нині – забезпечення роботи критичної інфраструктури. Нині дорогі енергоресурси. На сьогодні держава компенсує велику частину вартості газу. Газ сьогодні на ринку для населення коштує 8 гривень за куб без доставки, для бізнесу – 35 гривень. Тобто для бізнесу майже у 5 разів більше. І тариф, який на сьогодні: тарифна калорія для населення коштує близько 3 тисяч гривень, то буде коштувати у 7 разів більше. Ми ж розуміємо, що це досить висока ціна, яка буде непідйомна. Тому маємо шукати альтернативи, тепловтрати зменшувати, можливо, замінювати щось. Найголовніші питання теплопостачання і водопостачання.
Звісно, думаємо й про інші справи. Наприклад, освіта, культура працюють у тому режимі, в якому дозволяє безпекова ситуація. Нічим екстраординарним ми не вирізняємося.
–
Спілкувалась Ірина Осташко
