За інформацією: Суспільне Чернігів.
Батько Олександра Ігор Сагайдак на фронті. Особистий архів Олександра СагайдакаДля укріплення позиції заходило з трьох рот по чотири людини. Двом людям вдалося вийти. А 10 людей отримали статус «зниклий безвісти». І протягом двох-чотирьох місяців щодо деяких хлопців оновився статус — це полон", — розповідає Олександр Сагайдак.
Та його батько досі вважається зниклим безвісти.
Олександр Сагайдак. Суспільне Чернігів"Деякі люди дзвонять, кажуть, що бачили людину схожу, але без 100% гарантії. Тобто я орієнтуюся лише на офіційні джерела, лише на Координаційний штаб, Червоний Хрест. Ми рухаємося саме в цьому полі".
Автівка Олександра Сагайдака з плакатом про розшук батька. Суспільне Чернігів
Олександр розповідає, як з'явилася ідея розміщувати у різних містах автомобілі.
"Я їжджу на обміни часто, і я бачу цей стан хлопців, яких обмінюють, і ту кількість інформації, яку люди зі схожою ситуацією, як у мене, намагаються їм дати одразу, в перші хвилини. І мені здалося, що це для них дуже важко. І я думав, як, з однієї сторони, розмістити десь інформацію про свого батька, щоб вона була доступна і інформативна поряд з хлопцями, які звільняються з полону, але, з іншого боку, щоб не створювати для них зайвого тиску, ці зайві нерви саме під час обміну і потім, коли вони перебувають на реабілітації".
Автівка Олександра Сагайдака з плакатом про розшук батька. Особистий архів Олександра Сагайдака
Чоловік каже: скуповує для цього старі автомобілі. Першу машину Олександр поставив у Києві. Наступних чотири — на Вінниччині та Львівщині, а також у Чернігові. Всі — біля медзакладів.
Автівка Олександра Сагайдака з плакатом про розшук батька біля обласної лікарні у Чернігові. Суспільне Чернігів"Я сподіваюся, звісно, що батько повернеться найближчим часом. Але далі в планах — Хмільник".
Для Олександра важливо, щоб люди розуміли, що це не покинуті машини. Каже: проблем із лікарнями чи поліцією у нього через це не було.
Я для себе так це зафіксував, що це щоденна, важка, кропітка емоційна робота, її треба робити. Боротися за своїх рідних, за свою сім’ю, за своїх близьких, друзів, побратимів, у всіх різних історіях. І це важкий шлях, його треба пройти".
Читати ще
Читати ще
«Вдячні, що можемо знову ступити на рідну землю»: як з полону повернулися 193 українці. СУСПІЛЬНЕ | ВІДЕОНОВИНИ
