10 листопада відзначають Всесвітній день науки. Без науковців, їхніх праць, відкриттів і винаходів сучасність могла би бути іншою. А без такої науки, як історія, ми не мали б можливості зазирнути в життя тих, хто жив на цій планеті задовго до нас.
Тож символічно, що у Всесвітній день науки ми говоримо про історію і не тільки з Катериною Мозговою, істориком і психологом за фахом.
Розкажіть коротко про себе. Де народилися, в якій родині росли, яку здобули освіту, ким мріяли стати у дитинстві?
Моє рідне місто – Чернігів. Тут я народилася, тут минуло моє дитинство та юність. Моя мама – лікар-косметолог, батько – учитель історії, тому я змалку полюбила читати, книги досі лишаються моєю втіхою. Коли я відкривала нову книгу, то проживала життя її героїв, щоразу приміряючи на себе їхні професії. Але ким я буду, вирішила перед 11 класом. Річ у тім, що в старших класах ми поглиблено вивчали історію, якою я захоплювалася завдяки батькові та моїй вчительці – Ніні Яківні Куранді. Тому після школи вступила на істфак педагогічного університету. Друга моя спеціальність – це психологія. Так і поєднуються в моєму житті дві улюблені справи – викладання історії та практична психологія.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: Муза в лісі, іменні помідори та голос душі Ольги Швед
Де працювали раніше і чим займаєтеся зараз?
В освітній сфері я працюю 16 років. Починала з дитячого садочка, потім були і школа, і відділ освіти. Зараз обрала для себе зручний режим роботи – викладаю всесвітню історію в Чернігівській дистанційній школі «Red Fox».
Що для вас наука?
Наука для мене особисто раніше була чимось захмарним, незрозумілим. Але наука рухає наш світ далі, ми прогресуємо завдяки розвитку наук, тому із часом почала з великою повагою ставитися до науковців, їхніх досягнень і пошуків.
Ви працювали в МАН. Розкажіть про, так би мовити, «кухню» МАН: хто там може займатися, що саме роблять учні, над чим працюють, що переважно цікавить їх в історії, які теми для проєктів обирають.
Мала академія наук – це чудове місце для розвитку учнів. Я мала нагоду працювати в Луганській та Чернігівській філіях МАН, з учнями проходила всі три рівні захисту науково-дослідницьких робіт – від місцевого до всеукраїнського. Можу сказати, що всі учні мають можливість навчатися в МАН, однак не всі учні мають можливість досягти успіхів, бо для цього треба мати такі риси, як креативність, наполегливість і високу працездатність. Наукові роботи з історії специфічні тим, що необхідно опрацювати велику кількість інформації, перш ніж отримаєш «зерно істини». Окрім того, необхідно внести наукову новизну в тему, над якою працюєш. Тому в процесі обрання теми я завжди раджу опиратися на вій власний інтерес. Коли учневі самому цікаво і тема не нав’язана ким-небудь, то й результат відмінний.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: Денис Домоцький – педагог, який із учнями на «ти»
Чи були у вашій педагогічній практиці в МАН проєкти, які особливо запам’яталися, і чим саме?
Кожна учнівська робота унікальна, однак були ті, що «запали» в душу та пам’ять. Наприклад, робота моєї учениці Ксенії Вільної про Мартіна Лютера Кінга, в якій вона досліджувала його особистість за допомогою різних методів – від графічної експертизи почерку до аналізу його виступів. Та ж учениця в іншій роботі зробила порівняльний аналіз рекламної індустрії СРСР і США 1920-х рр. Ще одна, минулорічна, робота запам’яталася – про дослідження Вихвостівської трагедії 1905 р. на Чернігівщині. В цій роботі поєдналося все – цікавість учня, дев’ятикласника Максима Заліського, до вивчення теми, яка стосувалася рідних країв його сім’ї, а також пошук нових даних в обласному архіві та зіставлення фактів подій із відомим твором М.Коцюбинського «Fata Morgana». В усіх випадках учні проявили свій інтерес до теми, з’явився такий пошуковий азарт, який не залишає байдужим нікого.
Що дає школярам відвідування МАН?
Відвідування гуртка МАН дає учням нові знання, досвід написання власної дослідницької роботи, для випускників – підготовку до ЗНО з обраного предмета. Учні повинні так організувати свій життєвий простір, щоб знаходився час на відвідування занять, тому це ще й дисциплінує, навчає тайм-менеджменту.
Розкажіть про свої хобі.
Я обожнюю фотографувати, бо фото – це застигла в кадрі історія. Я люблю навчатися – вебінари, курси, тренінги постійно є у моєму житті. Також іноді малюю, створюю речі hand-made, залюбки читаю.
Що взагалі надихає в житті? Можливо, книги, фільм чи ще щось.
Мене надихають люди – їхні досягнення, жага до життя. Мої діти, у мене 2 сини – невичерпне джерело ресурсу та натхнення. Природа є для мене цілющою, варто побути один день в улюбленому місті – і відновлення сил гарантоване.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: відновлення історичної правди та засекречені факти про Україну від науковця Сергія Бутка
Як і де любите проводити вільний час?
Вільний час проводжу зі своєю родиною чи в гарній компанії близьких друзів.
Які місця в Чернігові улюблені й чому?
Дуже люблю Вал (бо 5 років навчалася поруч), Лісковицю (там живе моя бабуся, там минуло моє дитинство), Болдину гору (особливо восени там чарівно)
Чому, на вашу думку, необхідно вивчати історію?
Відповідь проста – хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього.
–
