До редакції «ЧЕЛАЙН» звернулася жителька селища Талалаївка Алла Савченко та розповіла, що її молодша дитина страждала від булінгу в Талалаївському ліцеї. Ситуація почалася ще тоді, як донька Аня навчалася у 8 класі.
Нині дівчина – десятикласниця, і через складні взаємини з однокласниками, цькування та байдужість адміністрації навчального закладу батьки на початку нинішнього навчального року змушені були перевести дитину до школи в селі Харкове, до якої добиратися доволі довго, бо вона за 15 кілометрів. Натомість родина живе поблизу ліцею.
Нині мати задоволена ставленням до її дитини в начальному закладі, її стосунками з іншими дітьми, але водночас переконана, що якість освіти, яку її дитина здобувала б у ліцеї, була б однозначно кращою. До того ж, навіть на відстані кривдники намагаються знову зачепити Аню.
Цькування почалося у 8 класі, і, за словами Алли Савченко, з незрозумілих причин. Бо одного разу донька після хвороби прийшла до школи, а з нею вже ніхто не розмовляв, навіть діти, з якими вона дружила. Зрозуміло, що бажання ходити до школи в дівчинки тануло з кожним днем. Мати просила вчителів розібратися, вони казали, що наче щось помічають, але все залишалося, як є.
«Дитина в мене спокійна. Вчителі це відзначали в документах. Ходить у музичну школу, займається вокалом, на бандурі грала. Нині ходить на хор, фортепіано. На гулянки не ходить», – розповіла мама дівчинки.
Було й так, що ситуація з однокласниками ніби вирішувалася, ніби знаходилося порозуміння, але наступного дня все повторювалося. Із дитиною знову ніхто не хотів спілкуватися, вона постійно плакала, просіла в навчанні.
А одного разу стався випадок, що на стіні старої школи надряпали номер телефону Ані – начебто вона надає сексуальні послуги. І за номером із насмішками навіть зателефонував хлопець із ліцею.
Зрештою, за словами матері, дитина не витримала насмішок, коли пішла отримувати книжки для 10 класу, тому ухвалили рішення про перехід до іншої школи.
Із цією ситуацією мати зверталася до адміністрації ліцею, вчителів, шкільного психолога, уповноваженої з прав людини, поліції, освітянського омбудсмена. Але, за її словами, жодної адекватної реакції на ситуацію не було.
Навпаки, Аллу Савченко та її доньку робили винними, окрім того, до родини відправили комісію, аби поставити на облік як неблагополучну.
«Вони прийшли і побачили, що в дитини є все потрібне – кімната, меблі, ноутбук, одяг й усе потрібне. Комісія була шокована, чого їх викликали», – сказала Алла Савченко.
Алла Савченко також розповіла, що в ліцеї був аудит: «В анкеті учні понаписували, що не хочуть ходити до школи, що їх ображають діти, що ніхто на такі ситуації не реагує. У 2025 році були чотири випадки булінгу, чотири засідання комісії з цього приводу. Про таке йдеться у висновках аудиту. І те саме продовжується, тільки не з моєю дитиною. І виходить, що батьки мовчать, бо хочуть, щоб дитина доходила до школи і її не чіпали.
А директорка навчального закладу навіть була нагороджена за відмінну працю до Дня вчителя».
.
По коментар із цього приводу звернулися й до директора ліцею Світлани Михно, яке все заперечила.
«Випадків булінгу Ані Савченко в ліцеї не було. Окрім того, проводилися засідання комісії з протидії булінгу. Проводилися батьківські збори, про які просила мама. Бо спочатку виникли просто протиріччя між трьома дітьми, які дружили між собою та перестали дружити. І мама звернулася спочатку з питанням, що дружні стосунки призупинилися. Над цим питанням працювала адміністрація, збирали ми наради з педколективом, спілкувалися з батьками. І начебто ці питання були вирішені. А потім мама звернулася на гарячу лінію і вже вирішила, що є булінг, що булять її доньку. Після цих звернень було проведено два засідання комісії про протидію булінгу. І на цих засіданнях було визначено, що булінгу в закладі немає. Натомість Аня закінчила дев’ять класів і мама вирішила перевести її в іншу школу», – зазначила Світлана Михно.
Щодо висновків аудиту якості освіти, проведеного в ліцеї, Світлана Михно пояснила: «У нас таких випадків, щоб діти залишили школу через те, що їх булять, не було. Я вам говорю те, що безпосередньо є фактом. Натомість позиція Алли Савченко – це позиція однієї людини.
Збиралися з усього класу батьки, були психологи та прагнули пояснити ситуацію, яку мама Ані називає булінгом. Пояснювали, що такої ситуації в класі немає, що діти ставляться до дитини з повагою, вони спілкуються з нею. Мама не захотіла слухати. Вона побула хвилин 20 на зборах, встала і пішла».
У свою чергу, Алла Савченко не збирається зупинятися та хоче добитися справедливості.
«Я не хочу, щоб директорка там працювала і калічила дітей. Якщо йдеш на таку посаду, то береш на себе відповідальність за дітей, їхню безпеку, їхнє комфортне перебування в школі. А вона зовсім не живе школою», – впевнена Алла Савченко.
Ірина Осташко
Фото — ілюстративне
