У п’ятницю, 27 вересня, рідні та близькі, мешканці села Стольне та Менської громади, представники органів влади попрощалися з Воїном Владиславом Миколайовичем Шумейком.
Владислав Шумейко народився 23 липня 1996 року в с. Стольне.
З 2002 по 2013 рік навчався в Стольненському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів. Був незмінним учасником лялькового театру, ведучим шкільних вечорів. Брав активну участь в культурно-мистецьких заходах с. Стольне.
2019 року закінчив Сосницький професійний аграрний ліцей.
З 21 липня 2021 року, продовживши справу свого батька, почав працювати завідувачем Стольненської філії КЗ «Менський будинок культури».
28 грудня 2023 року був призваний на військову службу під час загальної мобілізації. Захищав Батьківщину в званні солдата на посаді номера обслуги гранатометного взводу.
Загинув при виконанні бойового завдання в Луганській області 09 вересня 2024 року.
В одну мить не стало рідної кровинки: не стало сина у матері, найкращого брата, не стало частини серця у кожного члена родини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Триває евакуація з прикордоння Чернігівщини
У неділю, 29 вересня, Менська громада попрощалася з загиблим Воїном, мешканцем селища Макошине, Михайлом Васильовичем Октябрьським.
Михайло народився у Дніпропетровську (м.Дніпрі) 01 серпня 1970 року. Навчався у школі №49.
1992 року, після закінчення Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту, разом з дружиною переїхав на проживання у Макошине.
Працював на заводі залізобетонних виробів, у Менській виправній колонії (№91), у ПрАТ «КОРПОРАЦІЯ «ІНТЕРАГРОСИСТЕМА».
2014 р., з початком російсько-української війни, Михайло добровольцем пішов захищати Україну. Розпочав військову службу з головного конвоїра, забезпечував доставку боєприпасів на Донбас. Воював під Маріуполем. Через рік, отримавши інвалідність, повернувся додому.
У березні 2023 року був повторно призваний Корюківським РТЦК та СП до лав ЗСУ. Після навчання у Львівській академії сухопутних військ воював на Покровському напрямку.
Згодом був переведений на Одещину. Захищав Батьківщину в званні капітана, служив на посаді офіцера психологічного супроводу та відновлення.
26 вересня 2024 року при виконанні бойового (спеціального) завдання з охорони та оборони повітряного простору України Михайло Васильович помер від серцевого нападу.
Вдовою залишилася дружина, осиротів син, і онука вже ніколи не обійме люблячого дідуся.
Поховали Михайла Октябрьського з військовими почестями на кладовищі в селищі Макошине.
–
Джерело: Менська громада
