За інформацією: Суспільне Чернігів.
Валерій Тищенко. Суспільне Чернігів
«Ми не звертаємо уваги на повітряну тривогу. Дивимось, щоб не було нічого. Ми наче далі від кордону, то тут менша вірогідність прильотів якихось».
За словами власника господарства Григорія Ткаченка, цього року жнива розпочались пізніше через погодні умови. Проте це мало позитивні наслідки для аграріїв.
Григорій Ткаченко. Суспільне Чернігів
«Для зернової групи, особливо для озимої пшениці, це був досить приємний рік. І опади випадали цілеспрямовано, і не було великої перерви між опадами. Також сприятливою умовою для вирощування озимої культури пшениці було те, що весна була затяжна, вона була не швидка і не характеризувалась великими температурами».
Григорій Ткаченко розповідає: збір урожаю вони почали минулого тижня. За цей час обмолотили близько 150 гектарів озимої пшениці. За день комбайнери проходять 30-40 гектарів, з яких збирають у середньому 150 тонн зерна.
«Загалом посівна площа озимої пшениці на підприємстві становить майже 300 гектарів. Зараз добираємось до екватора жнив».
Збір урожаю на Чернігівщині. Суспільне Чернігів
Утім, цього року ситуація з реалізацією врожаю критична, говорить фермер. Через постійні російські обстріли українські чорноморські порти закрили і експорт зерна наразі припинився. Це негативно вплинуло на його вартість.
«Вчора відправляли машину на «Столичний млин». І вони відмовилися брати пшеницю. Ми їздили по різних суб’єктах господарчої діяльності, щоб десь лишень продати. І ми змогли продати пшеницю по 5 тисяч за тонну. Минулого року цінова політика стартувала 9200–9300 гривень за тонну. На сьогодні — 5200. Ось так опустились ціни. Така цінова політика була тільки у 2022-му. Дуже складна зараз ситуація. А в зв’язку з такими діями: і блокування морських портів, і блокування Ормузької протоки Іраном, вчора ми купили дизельне пальне по ціні 92 гривні за літр».
Пшениця. Суспільне Чернігів
Григорій Ткаченко розповідає, що зараз вони продають пшеницю тільки українським об’єктам переробної промисловості, зокрема хлібопекарським підприємствам. Вони закуповують пшеницю лише високої якості, нижчі класи, каже чоловік, нікому не потрібні.
«Це ж в такій ситуації не тільки моє підприємство, а практично всі господарства, які займаються аграрним бізнесом. Припинили всі види діяльності, цілеспрямовано працюємо на те, щоб зібрати врожай, який вже на полі. Навіть не думаємо про майбутній врожай, відкинули це все. Якщо ситуація не зміниться найближчий тиждень або два, може просто зупинитись навіть збирання цього врожаю. Якщо ціна ще опуститься, то чи рентабельно його збирати?»
Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка каже: щоб вирішити цю ситуацію, держава має вирішити, як відновити експорт, або ж шукати альтернативні логістичні маршрути. Якщо нічого не зміниться, це може завдати суттєвих збитків аграріям та зменшити експортну спроможність країни загалом.
Максим Гопка. Суспільне Чернігів
«Зниження може бути суттєвим, адже у нас майже 58% експорту України становить сільськогосподарська продукція, тобто це аграрний сектор. Ми вже бачимо такі, скажімо так, перебої, і хотілося б, звичайно, дивитися більш оптимістично. Але якщо дивитися реалістично, найімовірніше, відсоток вже не буде такий високий цього року, він буде менший. Сподіваємося, що він наблизиться до половини, але щоб не дуже сильно він просів. Це ж основне джерело надходження нашої валюти. Це по-перше. А друге — це також ми говоримо і про продовольчу інфляцію, тому що це також впливатиме і на інші, скажімо так, суміжні галузі».
Читати ще
Читати ще
«Була по 35 грн, а зараз – по 18»: за скільки можна купити ранню картоплю у Чернігові та як її вирощують
