За інформацією: Суспільне Чернігів.
Військові, з якими попрощалися на Чернігівщині 1 серпня та 30 липня 2026 року: Микола Шульжинський, Євгеній Горбач, Павло Мавзурик. Новгород-Сіверська територіальна громада/Прилуцька міська рада/Новобасанська громада
На Чернігівщині, у Новобасанській громаді та Прилуках, 1 серпня в останню путь провели захисників України Павла Мазурика та Євгенія Горбача. А 30 липня на Новгород-Сіверщині попрощалися із Миколою Шульжинським.
Про це повідомляють на сторінках громад у Facebook.
Павло Петрович Мазурик народився 5 вересня 1991 року в місті Буча. Проживав у Києві. Навчався в спеціалізованій школі № 7 імені М. Т. Рильського, яку закінчив у 2006 році. Після школи здобув професію столяра в коледжі.
Павло Мазурик. Новобасанська громада
У 2010 році Павла призвали на строкову військову службу до Військово-Морських Сил Збройних Сил України, яку він проходив у місті Севастополі.
У 2018 році чоловік створив сім’ю.
16 травня 2025 року його мобілізували до Національної гвардії України. Проходив службу у військовій частині 3102 Національної гвардії України «Хартія» оперативно-тактичного з’єднання 2-го корпусу, де виконував бойові завдання із захисту України.
Загинув Павло Мазурик 29 липня 2026 року під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку.
У нього залишилися дружина, батьки, сестра та племінниця.
Євгеній Анатолійович Горбач народився 1 серпня 1981 року. Навчався у школі №9. Після закінчення 9-ти класів продовжив навчання у Сокиринському училищі.
Євгеній Горбач. Прилуцька міська рада
Проходив строкову військову службу у навчальному центрі «Десна». Після служби працював ландшафтним дизайнером в столиці нашої країни.
У 2024 році Євгенія Горбача мобілізували. Мав звання молодшого сержанта, служив на посаді бойового медика.
«Він був мужній воїн, мав поранення у бою, спас своїх побратимів, недарма місце бою було назване його позивним «Юджен». Життя Євгенія було сповнене любові до рідної землі та готовності віддати все заради її свободи. А отже, мав нагороди: відзнака Міністерства оборони України, медаль «Залізний хрест», грамоти за високий професіоналізм, сумлінне виконання службових обов’язків», — згадують про Євгенія побратими.
Останні роки проживав з дружиною у Бучанській громаді.
Пішов з життя 22 липня 2026 року у Сумській області.
Поховали воїна у Прилуках.
У нього залишилися дружина, батьки та сестра.
Микола Миколайович Шульжинський народився 17 травня 1983 року в селі Фаївка. Навчався у Фаївській загальноосвітній школі, де закінчив 9 класів, а повну середню освіту здобув у Печенюзькому НВК. Після школи продовжив навчання у Сосницькому професійно-технічному училищі.
Микола Шульжинський. Новгород-Сіверська територіальна громада
Після проходження строкової військової служби служив у Державній прикордонній службі України. У 2016–2019 роках брав участь в антитерористичній операції. Із перших днів повномасштабного вторгнення у 2022 році добровільно долучився до лав Збройних Сил України.
У 2024 році Микола Шульжинський зазнав тяжких поранень, через які його звільнили зі служби за станом здоров’я.
Помер воїн 29 липня 2026 року. Поховали 30 липня.
Читати ще
Читати ще
На Чернігівщині попрощалися з п’ятьма захисниками України
