За інформацією: Суспільне Чернігів.

Захисники, з якими попрощались на Чернігівщині: Ігор Тименко та Олександр Опенько. Носівська міська рада / Бобровицька територіальна громада

На Чернігівщині 18 вересня попрощалися з двома захисниками України: Ігорем Тименком та Олександром Опеньком, якого понад два роки вважали зниклим безвісти.
Про це повідомили у Носівській та Бобровицькій громадах.
Ігор Тименко народився 9 липня 1994 року на Київщині. Згодом його родина переїхала до Носівки на Чернігівщині.

Ігор Тименко. Носівська міська рада
Саме там чоловік зустрів свою дружину. У подружжя народився син.
З першого дня повномасштабного вторгнення Ігор Тименко добровільно звернувся до військкомату, щоб стати на захист України.
Згодом чоловік перевівся до лав Третьої окремої штурмової бригади.
Спочатку він ніс службу на Донецькому напрямку, а згодом — на Харківському. Був оператором безпілотних літальних апаратів, а пізніше служив водієм-електриком відділення безпілотних авіаційних комплексів.


Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google

«Під час виконання останнього бойового завдання Ігор разом із побратимами прямував на позицію. У цей момент російський дрон влучив у їхній автомобіль. Він дивом вижив, однак зазнав тяжких поранень», — пишуть у громаді.
Після поранення чоловік проходив лікування у медзакладі Харкова, а згодом його доправили до столиці.
«Попри тяжкі поранення та ампутацію кінцівок, рідні до останнього вірили, що Ігор зможе здолати цю боротьбу. Та, на жаль, 15 вересня 2026 року серце воїна зупинилося».
Поховали бійця у Носівці.
У чоловіка залишилися дружина, син та мама.
18 вересня у Носівській громаді оголосили Днем жалоби.
Олександр Опенько народився 20 липня 1985 року в селі Браниця Ніжинського району.

Олександр Опенько. Бобровицька територіальна громада
Навчався в Браницькій середній школі, яку закінчив у 2002 році. Після закінчення школи вступив до професійно-технічного училища №4 у Броварах, де здобув професію електрогазозварника. Після закінчення училища працював у Києві в Національному музеї історії України у Другій світовій війні старшим майстром.
24 квітня 2024 року чоловіка мобілізували.
13 серпня 2024 року Олександр Опенько не повернувся з бойового завдання на Курському напрямку. З того часу чоловіка вважали зниклим безвісти. Загибель воїна підтвердили за результатами ДНК-експертизи.
Поховали бійця на кладовищі в рідному селі.
У нього залишилися мама, батько, брат і племінниці.
17 та 18 вересня у Бобровицькій громаді оголосили Днями жалоби.
Читати ще

Читати ще
На Чернігівщині попрощалися з бійцями Олегом Нестеренком, Валерієм Кралічем, Сергієм Самошиловим, Володимиром Коваленком








