Нинішній квітень видався холодним. І чимало жителів Чернігівщини відкладали саджання городів до тепліших днів, бо холодний ґрунт – одна з головних причин поганої схожості насіння та загибелі сіянців.
Погано переносять холодну погоду та заморозки і фруктові дерева. Тож багато жителів області хвилюються, чи будуть ягоди і фрукти.
І ще одна особливість нинішнього сезону – здорожчання оранки, порівняно з попереднім роком. Але селяни здебільшого не скаржаться, бо розуміють, який нині важкий час.
Марія Шевченко, жителька селища Береза
На календарі – 1 травня, на вуличному термометрі о 6-й ранку +1 тепла. І хоч погода не тішить, настрій створюю сама: готую зранку чашку гарячого чаю чи кави і йду в город, на ревізію.
Що маємо: картоплю посадили та й усе. Але й з картоплею не варто було поспішати. Грядки (буряк, моркву, пастернак тощо) ще не сіяла. Для цих культур температури вистачило б, так вітер із рук виривав усе. Не було технічної можливості це зробити.
У городі повільно росте те, що посадили з осені: цибуля, часник, петрушка. Кращі справи в теплиці та на вікні: огірочки зав’язалися та ростуть повільно, тепла хочуть, як, зрештою, і люди. Грубу топимо щодня. Полуниця ще не вибила бутонів, то, сподіваюсь, до неї прилетять «золоті крилечка» – бджілки-трудівниці.
І хоча погода не тішить теплом, але весна бере своє. Вкрилися рясним цвітом вишні, сливи, алича. Та чи будуть ягоди? Не чути того милого гулу бджіл, золотих крилечок. Тож чи буде з чого зробити березинську наливку до дня Перемоги України в цій клятій війні. Але як кажуть: «Сто років мак не родив і голоду не було».
Багато цвіту на кущах смородини, порічки, однак тихо, пчілки не гудуть, та й яка пчола поборе таку силу вітру, який маємо цієї весни.
Черешня не цвіте взагалі, спить ще горіх чи пропав. Не кажу вже про персик та абрикоси, на яких поодинокі квіти.
Моя улюблена магнолія геть стомилася від холоду чи від старості – поодинокі квіточки вже місяць як роблять спробу розпуститися.
Тюльпани й ті цвітуть не так дружно. Чекаємо на тепло і Перемогу України.
.
