За інформацією: Суспільне Чернігів.
Худоба на фермерському господарстві «Напорівське». Суспільне Чернігів
Через низьку ціну на зерно подешевшало і м’ясо, зазначає Григорій Ткаченко.
«Я підписав контракт із реалізації абердинської породи, вартість — 100 гривень за кілограм живої ваги. Хоча ще в травні-червні (2026 року, — ред.) я планово реалізував цих тварин за ціною 210 гривень за кілограм. Хто знає, хто не знає, це досить цінна порода і досить цінне м’ясо, яке має попит на близькому Сході та в арабських країнах. Чому ми перебуваємо в кращій ситуації, ніж інші? У нас є тваринництво, ми на один крок далі від інших, від банкрутства».
Чому пальне дорожчає, а продукти дешевшають, Василь Жук пояснює так:
«У нас якось традиційно все склалося, завжди виробники експортно-залежні. Ми значно більше виробляємо сільгосппродукції, ніж може спожити область. У нас війна — це один фактор. Є й те, що на світовому ринку відбувається: воно теж дуже впливає на ціни на пальне й загалом на продовольчу ситуацію в самому світі».
Є проблеми й з логістикою
Ще одна проблема — вартість перевезень. За словами фермера, доставка зерна до дунайських портів Рені чи Ізмаїла обходиться його господарству в 4 000 гривень за тонну.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
«Ця жахлива складна ситуація, яка виникла в сільському господарстві, вона аукнеться через пів року, навесні, коли люди почнуть сіяти. І на сьогодні ми ще реалізуємо хоч за безцінь, але ми реалізуємо той врожай, який у нас є, який ми виростили, щоб просто закрити кредитні зобов’язання, які у нас є. А от чим сіяти, за що купувати добриво, за що купувати засоби захисту рослин, дизельне пальне, запасні частини, за що будемо платити заробітну плату, яка на сьогодні занадто велика за мірками сільського господарства, за мірками села?», — каже Ткаченко.
Григорій Ткаченко. Суспільне Чернігів
Зі слів директора фермерського господарства «Напорівське», якщо за три або чотири місяці ситуація не зміниться, кризу відчують усі.
«Через збитки аграріїв зменшаться надходження валюти в країну. Це буде зменшення податків, не буде земля оброблятися, будуть розірвані договори аренди, це ПДФО в місцеві бюджети, це плата за комунальні землі, за аренду комунальних земель. Тобто відчує місцеве самоврядування. Ну і, до речі, відчують усі ті люди, які користуються податками, що надходять від сільського господарства».
Щоб покращити ситуацію з логістикою Григорій Ткаченко радить:
«Домовлятися з нашими західними сусідами, домовлятися з Румунією, щоб збільшити спроможність порту Констанца. Напевно, виходити на якісь болгарські порти Варна та інші порти, які є не так далеко логістично від наших територій. Хоча ситуація в Ормузькій протоці, ви самі знаєте, — підняли ціну на пальне в рази. І чи це буде вигідно везти у Варну, а там і Бургас, чи ще інші болгарські порти, якщо в Констанцу навіть румунський порт дуже дорого. Тобто ці питання треба моніторити та вивчати. Паралельно — розвивати переробну промисловість».
Як вплине така ситуація на споживача
Ситуація на аграрному ринку не вплине на споживача.
«У нас достатньо і тварин, і різних продуктів. Тобто тут простий споживач не буде обділений. Якщо протягом найближчих трьох-чотирьох, максимум п’яти місяців не буде ухвалено якихось екстрених рішень, то сільське господарство буде черговою галуззю, яка буде знищена на території нашої держави. Максимум скільки в нас є часу — до весняної посівної кампанії. Наскільки я знаю, жодне сільськогосподарське підприємство зараз на 100% не може сказати, коли й чим буде засівати свої площі», — каже Ткаченко.
Про роботу фермерських підприємств в умовах війни
Через постійні обстріли на прикордонні Чернігівщини деякі аграрії не завжди можуть зібрати свій врожай.
«Якщо говорити про роботу на прикордонні, це постійні обстріли, постійна дронова небезпека та заходи, які вживаються військовими для охорони державного кордону. Загалом у зоні 5–10–20 кілометрів уже дуже складні умови. Плюс проблематика з вивезенням продукції та збереженням поголів’я. Наші аграрні підприємства дуже активно обстрілюються протягом останніх двох років», — каже Василь Жук.
У Чернігівській області протягом 2025-го та 2026 року зафіксували понад 100 влучань по аграрних підприємствах. По деяких підприємствах було декілька влучань, каже заступник директор департаменту агропромислового розвитку.
Василь Жук. Суспільне Чернігів
Як держава допомагає аграріям області
Для аграрного сектора є близько 20 напрямків державної підтримки, каже Василь Жук. Один із головних напрямків — це пільгове кредитування.
«Це програма «5-7-9». До речі, наші аграрії дуже активно ними користуються. Також для нас актуальна програма компенсації 25 % вартості техніки вітчизняного виробництва. Є програми підтримки і переробних підприємств. Останніми роками дуже актуальними були програми агрострахування».
У 2026 році також запрацювала державна програма відшкодування збитків за пошкодження підприємства. Також приймалися заявки на будівництво тваринницьких об’єктів, каже заступник директор департаменту агропромислового розвитку.
«У нас два підприємства подалися на підтримку. Також є підтримка садівництва, ягідництва. Якщо окреслювати те, що держава максимально може в межах обмежених фінансових ресурсів, то кожен аграрій, кожен сільськосподарський виробник може скористатися, може знайти ту програму, в якій він може брати участь. А також, якщо брати нашу прифронтову Чернівську область, то для наших аграріїв є певні пільгові умови підтримки».
Як триває збір врожаю в області
Наразі на Чернігівщині завершують збір соняшника та розпочинають збір кукурудзи. За словами Григорія Ткаченка, вдалося зібрати вже озиму пшеницю та овес.
«Як на моєму підприємстві, так і, я думаю, у багатьох інших підприємствах північної частини нашої області основні жнива ще попереду. На сьогодні не тільки я, а й весь аграрний сектор нашої області та нашої держави не знає, що робити із цим вирощеним урожаєм».
Заступник директора Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА Василь Жук розповів, що аграрії області відстають від торішніх темпів збору пізніх культур. Серед причин — особливості погоди та пізніше дозрівання рослин.
Станом на 26 жовтня 2026 року в Чернігівській області зібрали 2,1 мільйона тонн зернових і зернобобових культур, повідомив начальник ОВА В’ячеслав Чаус.
Читати ще
Читати ще
Майже 1 100 споживачів у Чернігівській області мають альтернативні джерела електроенергії — сонячні електростанції
