За інформацією: Суспільне Чернігів.
На колажі зображена МВГ на території Чернігівщини, векторне зображення карти та російського «шахеда». Суспільне Чернігів/Getty Images
Після "великоднього перемир'я" російські війська збільшили кількість дронових ударів по Чернігову та області. З 13 по 17 квітня повітряна тривога у місті тривала понад 50 годин. Такі дані оприлюднив начальник ОВА В'ячеслав Чаус. Він говорив про десятки російських БпЛА, які атакували місто та про роботу ППО протягом ночі.
У ніч на 17 квітня Чернігів зазнав масованої атаки ударними безпілотниками. Внаслідок влучання ТЕЦ тимчасово зупинила роботу, а споживачі КП "Теплокомуненерго" залишилися без гарячої води. А самі чернігівці характеризували ту ніч, як "гучну та надзвичайно довгу за часом". Вже за два дні — вночі 19 квітня росіяни знову масовано атакували місто безпілотниками. Тоді загинув 16-річний хлопець, були пошкоджені приватні будинки, адміністративна будівля, школа та автомобілі.
На фоні цих атак Суспільне поспілкувалося з начальником групи комунікацій повітряного командування "Центр" Олександром Сніжком про протидію російським безпілотникам в небі над Чернігівщиною та зміну тактики дронових атак в армії РФ.
РФ постійно змінює тактику атаки безпілотниками
Олександре, що змінилося в обороні неба на Чернігівщині, порівняно з осінню 2025 року? Спостерігаємо збільшення кількості російських безпілотників, зокрема у Чернігові, чи справді це так?
Дивіться, які тенденції. Ворог (РФ, — ред.) постійно змінює свою тактику із застосуванням засобів повітряного нападу. В принципі, глобальних змін немає. Просто цілі, які ворог собі обирає, це вже інше питання. Кількість, збільшена вона чи ні, можна порівняти тільки в статистичних параметрах за певні періоди.
А ви пам'ятаєте осінь 2025 року? Яка кількість спроб була у ворога атакувати Чернігівщину? Якщо порівняти з тим періодом і зараз, то, набагато більше тоді було. І звісно, що прикордонні регіони — завжди для нас пріоритет у захисті.
У зв'язку з тим, що Чернігівщина — це прикордонний регіон, то, звісно, що в першу чергу це впливає і на кількість тривог, і на їх тривалість, і на все інше. Тому що ворог переходить на тактику 24/7 запуску своїх засобів ураження.
Ми, в напрямку протидії постійно намагаємося збільшити свої засоби. Також нарощуємо безпілотні компоненти для того, щоб знищувати ворожі повітряні цілі.
Олександр Сніжок. Фото з особистого архіву Олександра Сніжка
Ви говорите про цілі, а чи є у вас інформація, які вони наразі у росіян? На осінь та зиму 2025/2026 ми спостерігали удари по критичній інфраструктурі. Що наразі?
На поточний момент, нічого не змінилося. Ворог, у першу чергу, націлює на ті елементи інфраструктури, які можуть вплинути на цивільне населення, для того, щоб здійснювати не тільки фізичний вплив, а й психологічний тиск на регіон, а також на Україну в цілому.
Раніше говорили, що Чернігівський регіон — один з основних коридорів, через які "шахеди" залітають всередину країни. Станом на зараз це так?
Чернігівщина — прикордонний регіон, як не крути. Але, що таке коридор прольоту? Ворог перетинає державний кордон України. Це може бути — Чернігівщина, Сумщина. Не можна говорити про те, що Чернігівщина є коридором, тому що є інші регіони, які так само потрапляють під проліт безпілотників.
Звісно, що ми намагаємося максимально ефективно знищувати ворожі повітряні цілі на кордоні України, навіть не надаючи їм можливості залітати вглиб країни.
"Ми постійно нарощуємо протидію"
Чи посилився наш захист від російських дронів? Ще у лютому цього року президент України Володимир Зеленський дав завдання для посилення безпеки прифронтових регіонів. Зокрема для Сумської та Чернігівської областей.
Дивіться, конкретику для обізнаності ворога ми говорити не можемо, але в цілому, ми постійно нарощуємо протидію. Наша ціль – максимально ефективно закривати небо. Тому ми до неї йдемо будь-якими способами, що у нас є в розпорядженні.
А що найефективніше у протидії безпілотникам наразі?
Система протиповітряної оборони — комплексна. Не можна виокремити щось одне. Чому? Тому що це багатошарова система. І вона спеціально побудована таким чином, аби доповнювати одне одну. Не можна взяти і використати тільки щось одне. Тому що тактика застосування різна: висоти, засоби ураження, які рухаються на різних швидкостях. Відповідно, на кожен елемент, є елемент протидії. На всій території України ми застосовуємо всі засоби, які маємо в розпорядженні.
Раніше говорилося про те, що МВГ не будуть стріляти над містами, аби збиті російські безпілотники не падали в місті. Проте жителі Чернігова під час останніх атак говорили про те, що чують звуки їхньої роботи просто над містом. Чи відповідає це дійсності?
Чути і дійсно застосовувати у самому місті — це різні речі. Чому? Тому що звук, особливо, стрілецької зброї має властивість бути чутним на великій дистанції. Як і, наприклад, пролітаючий "шахед". Здається, що він летить поряд, а до нього може бути п'ять кілометрів, а може бути — 300 метрів. Залежно від місця його прольоту, акустичного відбиття звуку, від будівель і так далі.
Тому, стверджувати, що МВГ посеред міста стріляє, це не зовсім правильно. В першу чергу, система побудована так, щоб збивати на підльоті до міста. Акустично дуже чутно, коли стріляє стрілецька зброя, люди чують цей звук. Він між будинками проходить дуже щільно. Особливо, коли це вночі, коли тиша.
А які типи БпЛА по Чернігівщині наразі використовує РФ? Раніше вони застосовували "Ланцети", "Молнії" на Starlink, "шахеди". Можливо, щось додалося, чи щось змінилося?
На поточний момент, якщо ми говоримо про масованість, то це "шахеди" та "Гербери", які ворог застосовує у великій кількості.
Чи покращилась робота ППО на Чернівщині порівняно з тією ж осінню 2025 року? Тоді волонтер Сергій Стерненко говорив: "Кому писати щодо діри з дроновою ППО?" Також він публічно говорив, що "по військовій лінії зробили недостатньо". Після його заяв відбулася комунікація між ним і керівником Чернігівської ОВА В'ячеславом Чаусом. Згодом ми бачили новини про виділення додаткових грошей на захист неба.
Питання не тільки в грошах завжди. І це треба порівнювати статистично, а такої можливості зараз немає. Тому що, взагалі, статистика — точна наука, але вона не зовсім всюди застосовується. Тому що кожен день — нові виклики, різні застосування в різних метеумовах проти різних засобів. Покращилась чи не покращилась, безумовно, що покращилась, але статистично сказати немає такої можливості зараз.
Читати ще
Читати ще
Збільшення «сірої» зони, «шахед» для знищення авіації, БпЛА на Starlink. «Флеш» про особливості атак РФ на Чернігівщину
