За інформацією: Суспільне Чернігів.
Подвір’я пошкодженого будинку. Суспільне Чернігів
Допомоги, каже, чекати немає звідки: дружина та одна з дочок померли, другій дочці 68 років, вона живе в Росії.
"Живе в Ямало-Ненецькому окрузі – чим вона мені може допомогти? Виїхала вона ще за часів Радянського Союзу, задовго до розпаду".
Одну раму, яка тепер пропускає сонячне світло до зали, чоловік зібрав із залишків вибитих рам самотужки. Біля цього вікна він і сидів за ноутбуком у вечір атаки.
"Я почув звуки дронів і вимкнув Інтернет, про всяк випадок. Сів і сиджу. Коли один вибух, перший, там далі, а потім другий, сильний – і полетіли в мене вікна".
Антоніна Гуд. Суспільне Чернігів"Полетіли вікна. Я підхопилась, щоб вийти у двері, а двері заклинило. Якби щось вогняне влетіло, я б уже не вилізла. Я перелякалась, кричу: «Івановичу, де ти? Що таке? У мене замок заклинив!»", — розповідає Антоніна Гуд.
Антоніна Гуд переселенка з села Мурав’ї, що на самому кордоні з РФ. Жінка разом з останніми жителями покинули село навесні 2023 року. З тих пір живе у Новгороді-Сіверському у будинку Валентина Латакова. Її хату спалила російська армія.
"Сфотографували, отримали сертифікат, але грошей зараз немає, а звідки вони будуть гроші – стільки всього розбитого. Хоч ображайся, хоч не ображайся".
Вікно, яке затулили OSB-плитою. Суспільне Чернігів
Валентин Латаков каже, OSB-плити на місця знищених вікон працівники міськради поставили наступного дня.
"Це була зима, і ми старалися, щоб людина могла жити у більш-менш умовах. І тут же ми його сконтактували з донорами, які теж нам пообіцяли допомогу саме йому, людині похилого віку, тому що він тут один залишився у місті. Далі вже пішли перемовини з донорами, донор увесь час обіцяє, що вони приїдуть, вони зроблять, от чекаємо", — говорить міська голова Людмила Ткаченко.
Щоб дізнатись, чи немає новин від донора, пан Валентин регулярно ходить або телефонує до міськради. Розповідає, цей будинок для своєї сім'ї він побудував сам, і, якби було здоров’я, по допомогу б не звертався.
Ноги Валентина Латакова. Суспільне Чернігів"Якби я був трошки здоровіший… Ви бачите мої ноги. Можливо, вони набрякли після цього стресу. Зараз я ходжу вже як інвалід. Ходжу, але не можу далеко пройти нікуди".
Чоловік попросив у міській раді номер благодійної організації, і набрав, щоб особисто поговорити з представниками донорів.
"І вона мені сказала: «Якщо ми цього тижня не приїдемо, то наступного – обов’язково». Я думав, що приїдуть, я чекав, але потім зрозумів, що, мабуть, це порожня розмова. Надія зникла".
Чоловік каже, найбільше його турбує невизначеність, у якій він опинився.
"Я розумію, що після мене теж вибухи були… Але я просив так: якщо зробите – робіть, скажіть, що буде зроблено, якщо ні – я буду вживати якихось заходів. Не можна ж у зиму йти з такими вікнами".
До зими вікна у будинку Валентина Латакова поставлять, сказала Суспільному регіональна координаторка благодійного фонду "Рокада" Ольга Юрченко.
Ольга Юрченко. Благодійний фонд «Рокада»"Він разом із рештою жителів, які до нас подані, перебувають у черзі. Ми з ним спілкувалися, я йому це пояснювала, що треба очікувати. На жаль, ми не дуже швидко працюємо через масштаби тих, хто потребує допомоги. До зими це 100% відбудеться. Ми до вересня це все охопимо. Ми їх охопимо у наступному виїзді. Наступний виїзд буде, в залежності від безпекової ситуації, протягом двох тижнів. Це ж не допомога буде відразу: ми виїдемо, обстежимо і потім ми знову пропадемо місяці на півтора, поки не зайде підрядник".
Читати ще
Читати ще
Рада оборони Чернігівщини з 1 липня оголошує обов’язкову евакуацію з 12 прикордонних сіл
