За інформацією: Суспільне Чернігів.

Пасіка Павла та Олени Светюх. Суспільне Чернігів
Павлу та Олені по 67 років, 17 із яких вони на пенсії. Пасікою займаються з 1987 року.
"Пасічника, кажуть, бджола не кусає… Кусає чи не кусає, але воно болить, це рана. І людина звикає. Мій порятунок від ужалення бджоли — найпростіший: беремо листочок кропиви, тильним боком прикладаємо до місця ужалення, тримаємо хвилини дві-три. У мене особисто ніякої опухлості після того не буває, це мій порятунок", — каже Олена Светюха.

Олена Светюха. Суспільне Чернігів
Павло Светюха розповідає: за своє життя одна бджола приносить ложку меду.
"В період медозбору вона живе у межах двох тижнів, а далі спрацьовується. Як визначити, чи почався медозбір, чи несуть бджоли мед: якщо бджоли не просто сідають біля вулика, а падають, відпочивають і помаленьку повзуть у вулик — вони несуть нектар, який згодом стає медом. На акації в середньому за останні роки ми отримували: минулий рік 16 кілограмів, а бували роки і більше. Один рік був такий, що ми чекаємо, що він повториться, ми з акації катали два рази, і кожна сім’я принесла по бідону меду — це понад 50 кілограмів, але за 40 років це було тільки один раз", — каже Павло Светюха.
Приблизно третину доби подружжя проводить на пасіці.
"В Україні уже не одне десятиліття почали безконтрольно, безсистемно завозити теплолюбивих, я називаю, субтропічних бджіл — це перша проблема. Із завезенням цих бджіл завозять хвороби", — каже Павло Светюха.

Павло Светюха. Суспільне Чернігів
Ще однією проблемою бджолярів Павло Светюха називає зменшення різноманітності медоносів.
"Вся озимина на полях була синя від волошки. Вся ярина — вівса, ячмені — була жовта від свиріпи, конюшина — це рай для бджіл був, сіяли гречку… А зараз на полях домінує кукурудза, соя і зернові — це культури, які не дають меду, а всі квіти на полях травлять отрутами".

Бджоли. Суспільне Чернігів
Тепер основним медоносом для їхньої пасіки є акація.

Бджоли. Суспільне Чернігів
Павло Светюха своїх бджіл називає особливими, він займався їхньою селекцією, відколи з’явилась їхня з дружиною сімейна пасіка.
"Перша особливість — вони переносять прекрасно зиму. Наші бджоли миролюбні. Наші бджоли дуже інтенсивні у пошуках нових джерел пилку і нектару. Але ця селекція займає довгий час — ми займаємось цим близько сорока років".
Читати ще

Читати ще
«Надія на гречку, соняшник і дикі трави»: пасічник із Семенівщини розповів, чому цьогоріч може не бути весняного меду
