За інформацією: Суспільне Чернігів.
Павло Авдієвський. Суспільне Чернігів
Однокласники Руслана Ніконова кажуть: досі не можуть повірити, що він загинув:
"Ми всі з одного району, ми всі із сусідніх вулиць, ми із садочка разом, ми з Ромою в садочку разом були (показує на ще одного однокласника, — ред.), і Руслан з нами був у садочку. Ми всі разом завжди. Дуже великий біль і сум, і не віритися. Нам не хочеться у 25 років хоронити своїх однокласників і своїх однолітків, бо так не має бути".
Однокласники Руслана Ніконова: Роман, Карина і Марія. Суспільне Чернігів
Пригадують: Руслан з дитинства брав участь у спортивних змаганнях.
"Він займався футболом, за Городню завжди грав. Спортсмен. У школі завжди брав участь у змаганнях, концертах. Це наша запальничка, наш сміх, наша душа. Відірвали шматок серця", — каже однокласниця Марія.
Ще одна однокласниця — Карина — говорить:
"Прекрасна родина — брат залишився, дівчина, мама, вітчім. Дуже класні і приємні люди. Я не знаю, як вони переживуть цю втрату".
Руслан Ніконов. Суспільне Чернігів
Руслан Романович Ніконов народився 30 грудня 2000 року. Навчався у Городнянській школі №2. Проходив службу в лавах Державної прикордонної служби України.
Поховали захисника на кладовищі "Червінщина". 13 липня у Городнянській громаді оголосили Днем жалоби.
Прощання з прикордонником Русланом Ніконовим у Городні. Суспільне Чернігів
Читати ще
Читати ще
«Більше я не шукаю тата, бо знаю, де він»: як Тетяна Литвяк із Чернігівщини понад 2 роки чекала зниклого безвісти батька
