Нова Новгород-Сіверська міська голова відмовилася прибрати комуністичну символіку з публічного простору

На жаль, славетний і стародавній Новгород-Сіверський Чернігівської області в останні кілька років став асоціюватися насамперед із комуністичною символікою — мозаїчними зображеннями керівників злочинного комуністичного тоталітарного режиму В. Леніна і Й. Сталіна на водонапірній вежі в центрі міста.

ЩО БУЛО
На неодноразові офіційні та неофіційні звернення Українського інституту національної пам’яті та Чернігівської обласної державної адміністрації прибрати цю комуністичну символіку з публічного простору відповідно вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», Новгород-Сіверська міська рада та попередній міський голова Олег Бондаренко відповіли відписками, тобто відмовилися.
З 2018 року місцева поліція та прокуратура за зверненням Українського інституту національної пам’яті розпочала кримінальне провадження за фактом пропаганди символіки комуністичного тоталітарного режиму (ДОКЛАДНІШЕ: http://surl.li/rjzb). Важко якось раціонально пояснити той факт, що слідство затяглося аж до трагічної кончини Новгород-Сіверського міського голови Олега Бондаренка 29 жовтня 2020 року від Covid-19 і було припинено за фактом його смерті.
Відразу чітко з’ясуємо позицію Українського інституту національної пам’яті: звернення до правоохоронних органів було крайньою мірою через категоричне небажання місцевої влади виконувати вимоги Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Це був вимушений крок для реалізації законодавчих норм державної політики національної пам’яті, припинення факту наруги над пам’яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму. Іншими словами, принципово важливо прибрати комуністичну символіку з публічного простору Новгород-Сіверського, а не мета когось покарати.

ЩО ЗАРАЗ
На початку 2021 року, після обрання Новгород-Сіверською міською головою Людмили Ткаченко, до неї знову звернулися Український інститут національної пам’яті та Чернігівська обласна державна адміністрація з листами, в яких вкотре закликали: «пропонуємо Новгород-Сіверській міській раді провести передбачений частиною шостої статті 7 Закону демонтаж (вилучення з публічного простору) розміщених на водонапірній вежі у м. Новгород-Сіверський мозаїчних зображень Володимира Леніна та Йосипа Сталіна».
У відповідь знову відписка за підписом чинної Новгород-Сіверської міської голови, тобто відмова.
Що здивувало:
1) У листах Інституту національної пам’яті та Чернігівської облдержадміністрації, згадуючи норми закону щодо визначення комуністичної символіки, написали «Відповідно до підпунктів «ґ», «д» пункту 4 частини першої статті 1 вказаного Закону, символіка комуністичного тоталітарного режиму ‒ символіка, що включає, в тому числі, ЗОБРАЖЕННЯ [виділено нами], пам’ятники, пам’ятні знаки, написи, присвячені особам, які обіймали керівні посади в комуністичній партії». У відповіді міської голови буквально написано таке: «Вказані Вами мозаїчні зображення В. Леніна та Й. Сталіна не є ні пам’ятниками, ні пам’ятними знаками». Іншими словами, Новгород-Сіверська міська рада НЕ побачила у тексті Закону терміну «зображення» і на цій помилковій підставі намагається переконати, що «правовий механізм їх демонтажу, в тому числі органами місцевого самоврядування, не передбачений жодним нормативно-правовим актом».
2) Наприкінці відповіді за підписом Новгород-Сіверської міської голови вказано на колективну відмову більшості депутатів виконувати вимоги Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»: «Крім того, питання щодо демонтажу мозаїчних зображень В. Леніна та Й. Сталіна, які знаходяться на водонапірній вежі на Базарній площі в місті Новгород-Сіверському, було винесено на розгляд сьомої позачергової сесії VIII скликання, однак вказане рішення прийняте не було, так як не набрало достатньої кількості голосів депутатів».
Крім всього іншого ЗНОВУ ДИВНО: чому це питання має вирішуватися саме на сесії міської ради, а не виконкомом Новгород-Сіверської міської ради або навіть самою головою виконкому, тобто міською головою? Мозаїчні зображення В. Леніна та Й. Сталіна на водонапірній вежі НЕ є зареєстрованими пам’ятками місцевого або національного значення. Про це ще кілька років тому, після перевірки всіх реєстрів пам’яток та інших документів, однозначно і категорично заявив Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської облдержадміністрації. Іншими словами, для держави їх НЕ існує, про них НЕ знають. Це і стало причиною, чому в 2015 році до списків про декомунізацію ці зображення не потрапили, а на них звернули увагу пізніше, після сигналів громадськості. Ще цікавіше, що вони НЕ знаходяться на балансі Новгород-Сіверської міської ради, НЕ є комунальним майном.
Отже, рішень сесії ради просто НЕ потрібно, якщо робити справу відповідно до вимог Закону, а НЕ переводити її політичну площину та бюрократичну тяганину. Їхню долю має вирішувати виконком Новгород-Сіверської міської ради в робочому порядку.

ТЕСТ НА УКРАЇНСЬКИЙ ПАТРІОТИЗМ
До тексту цієї публікації ми додали, крім світлин з комуністичною символікою в Новгород-Сіверському, ще й світлину, зроблену російськими вояками в Україні на фронті російсько-української війни. На ній зображено танк з написом «За Сталина!!!» 200-ї окремої мотострілецької Печензької ордена Кутузова бригади Збройних сил Російської Федерації в складі берегових військ Північного флоту. Її підрозділи воювали проти Збройних Сил України в 2014 році на Луганщині, а в 2015 році в боях за Дебальцеве. Загалом у військах російського агресора, як власне в усій Російській Федерації, був і є культ поклоніння Сталіну як символу агресії, загарбницької, імперіалістичної політики.
Це ще одне з багатьох нагадувань, що мозаїчні зображення на водонапірній вежі у Новгород-Сіверському є не просто комуністичною символікою колишнього злочинного тоталітарного режиму, а фактично є і символікою сучасного російського агресора, з яким Захисники України воюють вже восьмий рік…
Таким чином, питання прибирання з публічного простору цих зображень є тестом на український патріотизм, відданість власній Українській державі.

Сергій Бутко,
Український інститут національної пам’яті