За інформацією: Суспільне Чернігів.
Захисники з Чернігівщини, з якими попрощались 28 жовтня 2026 року. Чернігівська гімназія №14 /Машівський старостинський округ / Талалаївська селищна рада / Варвинська громада
28 жовтня попрощалися з п’ятьма захисниками України з Чернігівщини: Олександром Квасом, Андрієм Колодежним, В’ячеславом Старухіним, Євгенієм Чернишом та Максимом Тютюнником.
Про це повідомляють Варвинська і Талалаївська селищні ради Прилуцького району та Машівська сільська рада Семенівської громади на своїх сторінках у Facebook. Також інформацію Суспільному надав старший науковий співробітник Чернігівського військово-історичного музею, заслужений працівник культури України Сергій Лаєвський.
Олександр Квас народився 29 березня 1983 року в селі Журавка на Варвинщині.
Олександр Квас. Варвинська громада
Навчався у Подищі та закінчив Журавську загальноосвітню школу. Згодом здобув професію газозварювальника у Ладанському професійному училищі. Після проходження строкової військової служби у Севастополі з 2003 року працював будівельником у Києві.
21 червня 2022 року чоловік добровільно долучився до лав Збройних Сил України. Після підготовки у Полтаві та несення служби в Одесі, у 2024 році його перевели до Херсонської, а згодом — до Донецької області.
25 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині зв’язок з військовим обірвався. Як згодом підтвердили, того дня захисник загинув. Військовослужбовець загинув.
Попрощалися та поховали Олександра Кваса у Журавці.
Андрій Колодежний народився 28 серпня 1987 року. Жив і навчався у Варві.
Андрій Колодежний. Варвинська громада
«Здобувши фах техніка газового господарства у Прилуцькому агротехнічному технікумі, він працював оператором комп’ютерної верстки у редакції газети «Слово Варвинщини», а з 2010 року — приладистом цеху автоматизації виробництва ПАТ «Укрнафта»», — пишуть у громаді.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
У березні 2023 року чоловіка мобілізували до Збройних Сил України.
Протягом року він ніс службу на Запорізькому та Дніпропетровському напрямках.
15 квітня 2024-го військовослужбовець зник безвісти під час виконання бойового завдання у складі групи на Донецькому напрямку.
Як згодом підтвердили, того дня захисник загинув.
Попрощалися та поховали Андрія Колодежного у Варві на Центральному кладовищі (біля Парку Слави).
В’ячеслав Старухін народився 5 квітня 1997 року в селищі Талалаївка.
В'ячеслав Старухін. Талалаївська селищна рада
Закінчив місцеву школу та вступив на дорожньо-будівельний факультет Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (ХНАДУ). Захоплювався спортом, особливо спортивною боротьбою.
Влітку 2024 року долучився до лав 225 штурмового полку Сухопутних військ ЗСУ. Пройшов навчання. Служив на посаді стрільця-снайпера.
Загинув 31 жовтня 2024 року на Курському напрямку під час стрілецького бою.
Попрощалися та поховали В’ячеслава Старухіна у селищі Талалаївка, де він проживав.
Євгеній Черниш народився 26 листопада 1984 року в селі Машеве на Семенівщині.
Євгеній Черниш. Машівський старостинський округ
Закінчив місцеву школу. Згодом навчався у Шосткинському хіміко-технологічному коледжі. На другому курсі хлопця призвали на строкову військову службу. А повернувшись з армії, він продовжив навчання заочно та здобув спеціальність економіста.
З 2003 по 2021 рік Євгеній працював в одній з військових частин у Шостці.
Після завершення контракту, у січні 2022 року, він став до лав 153-го батальйону 117-ї окремої бригади територіальної оборони.
Був командиром взводу.
«Боронив Україну на Сумському, Харківському, Бахмутському, Покровському, Лиманському напрямках та в інших гарячих точках», — пишуть у громаді.
Загинув штаб-сержант Євгеній Черниш 23 липня 2026 року внаслідок артилерійського обстрілу позиції поблизу населеного пункту Діброва Краматорського району Донецької області.
Останні слова, які Євгеній написав своїй дружині за пів години до смерті, були:
«Я дуже втомився. Я не хотів би, щоб ви сиділи самі всі ці роки, я мріяв няньчити наших онуків та жити щасливо до самої старості, а не роками гнити в цій клятій війні, не маючи змоги навіть з’їсти пиріжок чи купити влітку пачку морозива».
Попрощалися та поховали захисника у Шостці. У нього залишились дружина, син, батьки та сестра.
Максим Тютюнник народився 15 листопада 2000 року у Чернігові. Навчався у школі №14, потім у Чернігівському будівельному ліцеї (профтехучилище №18).
Максим Тютюнник. Чернігівська гімназія №14
Працював на будівництві, потім у приватній фірмі.
2025 року долучився до лав ЗСУ.
Загинув 10 квітня 2026 року на Донецькому напрямку.
Попрощалися та поховали Максима Тютюнника у Чернігові на кладовищі «Яцево».
Читати ще
Читати ще
На Чернігівщині попрощалися з Володимиром Бойком, якого майже два роки вважали зниклим безвісти
