ФОТО: Суспільне Чернігів
Самі возять хліб, бо ніхто не хоче цього робити під обстрілами. Через регулярні прильоти артилерійських снарядів з території Росії, до села Хрінівка, Сновської громади може перестати їздити й пошта. Журналісти Суспільного побували у населених пунктах, що розташовані на відстані 3-5 кілометрів від кордону з Росією та поспілкувались з людьми, які живуть під постійною загрозою артобстрілів.
Після виводу своїх військ з території Чернігівської області, росіяни продовжують обстрілювати прикордонні населені пункти зі ствольної артилерії та мінометів 120 калібру.
"Вистріли чуємо, відразу головне почути, куди перший полетить і тоді все нормально буде", — каже житель села Богдан Веселов.
Хата 81-річного Миколи Єрмоленка за кілька метрів від місця, де впав снаряд. Під час вибуху він разом з електриком лагодили розетку у своєму дворі. Снаряд тоді обірвав лінію електропередач, а зі стелі будинку посипалась побілка.
Валентина Єрмоленко. ФОТО: Суспільне Чернігів
Дружина Миколи Валентина каже, що жити у постійній напрузі важко, але їхати нікуди. Один син живе у Білорусі, інший – в Росії.
"Як можна жити, якщо стріляють, хоч не вельми часто. Мій син налаштований проти війни, а той що в Росії – не знаю. Ми з ним дуже рідко розмовляємо", — говорить Валентина.
Відволікатись від постійних обстрілів подружжя Єрмоленків намагається за грою в карти. Ведуть навіть підрахунки: хто скільки разів програв.
Записи підрахунків подружжя: хто скільки програв. ФОТО: Суспільне Чернігів
Тримають курей та саджають город. Окрім них, у Хрінівці проживає ще 32 людини, переважно пенсіонери. Через обстріли в селі виникали проблеми із забезпечення хлібом та молоком.
Світлана Піщур. ФОТО: Суспільне Чернігів"Водії Щорського хлібзаводу бояться під обстріли попадати й хліб не возять. Возимо ми самі на Хрінівку, і на Клюси хліб. Пошту поки що возять, але там також все під питанням", — каже староста Гірського старостинського округу Світлана Піщур.
Село Гірськ розташоване за шість кілометрів від Хрінівки. Росіяни обстрілювали його два дні поспіль з артилерії та мінометів. Оперативне командування Північ тоді зафіксували 15 прильотів.
Альона Черняк. ФОТО: Суспільне Чернігів"Буває, що тиждень перекур, як кажуть, потім знов починають кілька днів. На ферму до нас прилітало недалеко, у саду тут теж недалеко, а так в село поки не долітало Щодня, як починають десь близько так, і підриваєшся з ліжка, і думаєш, куди його бігти", — зазначає жителька села Альона Черняк.
Жінка має трьох дітей, пропонувала чоловіку покинути рідну домівку, але поки родина у Гірську тримає будинок та господарство. Каже, що прожили в Гірську все життя й "не хочеться нікуди виїжджати".
За словами старости, кількість жителів в окрузі зараз не змінюється. Усі, хто хотів, виїхали ще на початку війни. Утім, якщо бойові дії посиляться, людей будуть евакуйовувати з небезпечних населених пунктів.
Начальник Корюківської РВА Іван Ващенко. ФОТО: Суспільне Чернігів"Як правило, ці обстріли мають хаотичний характер і направлені на те, щоб просто тримати в тонусі наші підрозділи збройних сил і кошмарити місцеве населення. У нас є алгоритм дій щодо можливого відселення людей, особливо це стосується прикордоння – це Гута, Гірськ, Клюси, Хрінівка. Також з Корюківською міською радою ми пропрацювали плани евакуації чи тимчасового відселення людей, чи постійного, на період бойових дій, якщо не дай Боже вони трапляться в нашому районі ще раз", — каже начальник Корюківської РВА Іван Ващенко.
Детальніше дивіться у сюжеті:
