Виконавчий комітет Чернігівської міської ради 25 липня схвалив «Звіт про виконання бюджету Чернігівської міської територіальної громади за І півріччя 2023 року». Фінансове управління виноситиме цей документ на розгляд та затвердження Чернігівською міською радою.
Доходи
Під час доповіді начальниця фінуправління Олена Лисенко зауважила, що незважаючи на дуже складну ситуацію, бюджет Чернігівської міської тергромади за І півріччя 2023 року отримав майже 1,9 млрд грн надходжень. Зокрема, власні доходи загального фонду склали 1,471 млрд грн, що на понад 320 млн грн більше, ніж минулого року.
Офіційні трансферти зменшилися на 35,6 млн грн (11%) через те, що зменшився обсяг освітньої субвенції за всіма напрямками, які надходять до бюджету.
Основна частина надходжень (66%) — податок та збір на доходи фізичних осіб. Хоча у звітному періоді запланованих 55 млн грн бюджет міста не отримав через те, що активність бізнесу відновлюється не такими темпами, якими би хотілося. Крім того, скорочені деякі виплати військовослужбовцям, відповідно до Постанови КМУ, що була прийнята у січні, — пояснила Олена Лисенко.
Надходження від акцизного податку складають 123 млн грн, що майже у три рази більше, ніж минулого року. По місцевим податкам також збільшилися надходження.
Проте, є недоотримання надходжень плати за землю, оскільки 11 квітня були внесені зміни до Податкового кодексу України, де чітко прописано, що за 2022 рік плата за землю та податок на нерухоме майно не сплачуються, якщо вони зазнали пошкоджень. Те, що було сплачено минулого року для таких платників податків є переплатою.
Надходження спеціального фонду збільшилися майже в три рази. Левова частка з них — власні надходження бюджетних установ, які збільшилися у п’ять разів. Зокрема, 85 млн грн отримали як благодійні внески, гранти та подарунки, переважно, по закладам освіти: школам, дитсадкам та ПТУ. Спрямовувалися кошти на проведення ремонтів у цих закладах, відновлювальні роботи у найпростіших укриттях, купувалися господарські товари, обігрівачі, генератори тощо.
Видатки
Виконання видаткової частини бюджету склало 1,549 млрд грн, що на 569,7 млн грн більше, ніж за І півріччя минулого року. Левова частка (майже 63%) спрямовується на соціально-культурну сферу. Незважаючи на складну ситуацію, бюджет Чернігівської тергромади сплачує реверсну дотацію до державного бюджету України, а це майже 55 млн грн.
По економічним складовим майже 45% йде на оплату праці з нарахуваннями, на капітальні видатки — майже 19%.
Видатки на галузь «Освіта» складають 744 млн грн, що на 41,4% більше показника минулого року, з яких 72,3% — заробітні плати.
6,5%, або 48,7 млн грн, спрямували на капітальні видатки, з яких:
- 33,6 млн грн — на ремонтні роботи та усунення аварій у закладах освіти;
- 5,2 млн грн — на облаштування та ремонт укриттів.
Видатки на галузь «Охорона здоров’я» складають 52,4 млн грн. З ниї: 25 млн грн (47,7%) спрямовано на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, 9,1 млн грн (17,4%) — придбання медобладнання.
На галузь «Культура і мистецтво» спрямовано 56,3 млн грн. Зокрема, на відновлення будівлі Чернігівської міської комунальної централізованої бібліотечної системи — 3 млн грн. Роботи наразі там продовжуються.
По галузі «Фізична культура, спорт та молодь» видатки склали 28,5 млн грн. По спортивним закладам також проводяться ремонтні роботи.
Обсяг видатків на житлово-комунальне господарство за І півріччя 2023 року — майже 256 млн грн, це в 1,4 рази більше, ніж минулого року. Це пов’язано з аварійно відновлювальними роботами житлового фонду. Зокрема, на цей напрямок спрямовано 62,3 млн грн. Також продовжується відновлення водопроводів, каналізаційних мереж.
Внески у статутні капітали комунальних підприємств ЖКГ склали 22,1 млн грн. Зокрема, на відновлення техніки по КП «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» – 7 млн грн, по КП «Новозаводське» — 725 тис. грн на придбання аварійки для ліфтового господарства.
Видатки на організацію благоустрою — 116,7 млн грн. Зокрема, на освітлення вулиць збільшилися, у порівнянні з минулим роком, оскільки воно працює.
На транспортну галузь спрямовано 108,5 млн грн. Зокрема, внесок у статутний капітал КП «ЧТУ» — майже 49 млн грн, за рахунок яких придбані шість тролейбусів. Окрім цього, зараз ще проводяться ремонт кабельних ліній, капітальний ремонт мийно-прибирального комплексу, пошкоджених внаслідок обстрілів, та придбання спецавтотранспорту.
Видатки бюджету розвитку склали 240,5 млн грн, які, мабуть, краще назвати видатками відновлення, — зазначила керівниця фінуправління міськради.
У Чернігові продовжуються виконуватися окремі цільові міські програми, на які загалом спрямовано 76,5 млн грн. Зокрема, на підтримку населення, постраждалого внаслідок російської військової агресії проти України, протягом І півріччя спрямовано 57,3 млн грн.
Підводячи підсумки цієї доповіді, в.о. Чернігівського міського голови Олександр Ломако зауважив, що досить суттєві кошти з бюджету Чернігівської міської територіальної громади йдуть на відновлення закладів освіти, які зазнали пошкоджень, на ремонт бомбосховищ і укриттів. Також і на ремонт пошкодженого житла чернігівців, на відновлення критичної інфраструктури й інших напрямків, які теж важливі.
— Це точно не можна назвати розвитком, це виживання. Той бізнес, який відновився, дійсно, герої і їм треба дякувати за те, що вони працюють. Наразі по багатьом підприємствам, що продовжують працювати, і половини немає від тієї кількості людей, яка була до 24 лютого.
Ми розуміємо, якщо місто не забезпечить базові послуги по житлу, комунальним послугам, освіті, то не буде стільки людей у Чернігові і того невеличкого розвитку, який є. Усі бюджетні кошти виділяються абсолютно раціонально, і саме в інтересах міста і його громади. Але хотілося, щоб у нас було більше можливостей, — говорить Олександр Ломако. — Всі розмови про те, що необхідно забрати або частину ПДФО, або частину ПДФО від військових в центральний бюджет — безпідставні. Без цих коштів таке місто як Чернігів, яке зазнало значних руйнувань та потребує величезних видатків на відновлення, і яке при цьому знаходить можливості виділяти кошти на підтримку Збройних Сил України — просто не виживе.
Так, на підтримку ЗСУ та підвищення обороноздатності міста у 2022-2023 роках з бюджету Чернігова вже направлено 158 млн грн і розмір коштів по цьому напрямку збільшуватиметься. На минулому засіданні виконкому спланували понад 60 млн грн на харчування дітей у закладах освіти. Але необхідні кошти й на реалізацію проєктів, зокрема, по КП «Чернігівводоканал», відновленню зруйнованих мостів, які місто самостійно не зможе зробити.
— Задач у нас в рази більше, ніж можливостей. І коли йдуть якісь розмови, то я би закликав політиків, депутатів і урядовців відмовитись від намірів забрати кошти, пограбувати місцеві бюджети, у зв’язку з тим, що є багато потреб. Ми все розуміємо. Але якщо міста не будуть жити і розвиватися, то все інше також не має великого сенсу. Тим більше, зараз ми говоримо про виживання, мінімальне відновлення, функціонування міста.
На рівні місцевих бюджетів, на прикладі Чернігова, ми бачимо, що у нас немає нераціональних витрат, які могли б викликати суспільний резонанс чи можна було б вести дискусію, що вони не потрібні у цьому році. У нас мінімальні витрати, які потрібні, щоб місто жило та функціонувало. Представлений сьогоднішній звіт про виконання бюджету Чернігівської міської територіальної громади за І півріччя 2023 року — яскравий приклад, що місцеві громади демонструють лідерство з раціональності витрат коштів, і при цьому ще знаходять можливість підтримувати ЗСУ, родини загиблих героїв, підвищувати обороноздатність міста,— підсумував в.о. очільника Чернігова.
Пресслужба Чернігвської міської ради
