Оригінальний будинок писаря на «Соколиному хуторі»

Будинку, у якому колись мешкала родина козацького писаря, понад 175 років, але він зберіг свою автентичність. А ще у ньому відбуваються незвичайні містичні явища…

У мальовничому селі Петрушівка Ічнянського району, що на Чернігівщині, розташована агросадиба «Соколиний хутір». Тут діють кілька музеїв, козацька лазня, шинок. Бажаючі можуть подивитися виступи кінного козацького театру або спробувати проїхатись з вітерцем на скакунах. Господар садиби Микола Череп на замовлення продемонструє майстер-класи з ковальства чи гончарства.
А якщо ви стомилися, то можете заночувати в одному з будинків туристичної бази відпочинку. Їх тут кілька, але розповім про найцікавіший і оригінальний, де жила родина козацького писаря.

Ця оселя розташована неподалік від річки Смош, яка впадає в Удай і несе свої води в Дніпро. Гарну місцину обрав собі козацький писар. Адже в річці можна й риби наловити і краєвиди довкола красиві. А ще розповідають, що у минулому Смош була судноплавним.
До речі, у ті часи писар входив до складу козацької старшини, тобто був представником політичної еліти Гетьманщини.

Будинок є своєрідною українською хатою на дві половини з невеличкими сінями. У першій кімнаті господарі зберегли грубку, тож у холодну пору мандрівник може зігрітися, розпаливши дрова. Є в оселі й сучасний санвузол. В кімнаті є і холодильник, а також телевізор, щоб подорожувальник не відставав від цивілізації і зміг подивитися новини або фільм.
Друга житлова кімнати більш просторніша, тут кілька ліжок.
У будинку долівка глиняна, як і колись, у старі часи. І звичайні сільські доріжки. А ще навколо як у музеї: картини, різноманітні глиняні предмети, антикварні предмети побуту, до стелі підвішена дитяча плетена люлька-качалка. Старовина…
Зайшовши у будинок хочеться зразу зняти черевики і босоніж походити по долівці, полинути у дитинство, а ще спробувати розгадати таємниці минулого цієї привітної оселі.
Люди, які відпочивали в ній, розповідають цікаві і містичні історії. Декому сниться мовби поряд з будинком хтось ходить, лунають чиїсь кроки. Було, що серед ночі начебто йшов дощ і його краплини стукали по даху. Але вранці виявлялося, що ніякого дощу не було, жодних слідів…

Неподалік від хатини розташована дерев’яна скульптура язичницького бога, а поруч і місце для проведення відповідних ритуалів. Вони нагадують про давні народні вірування на Русі, духовну культуру українців.

Будинок писаря зберіг свою автентичність. За ним господарі постійно доглядають. Позаминулого року на стінах, вікнах та дверях зробили розпис. Допомагали Миколі Черепу у цій мистецькій справі художники Анатолій Буртовий та Філіп Чорнобров.
Буртовий у своїй творчості поєднує традиції іконопису, українського народного мистецтва школи Михайла Бойчука та його наступників. Захоплюється художник також історичною тематикою — епохою трипільської культури, давньоукраїнськими міфами та легендами.
Чорнобров працює як дизайнер, проектує різноманітні інтер’єри, а також займається різьбленням по дереву і створює монументальні панно.
Обоє художників залюбки відгукнулися на пропозицію Миколи Черепа і прикрасили стареньку оселю дивовижними малюнками. Тепер на стінах, вікнах та дверях «ростуть» мальовничі квіти, а ще «охороняють» хатинку півники. Їх художники «прилаштували» над вікнами.
До речі, ці обереги здавна малювали на українських хатах. Наші предки вірили, що півень — священний птах, воїн і охоронець домашнього вогнища. Він відраховує час, повідомляє про початок дня й ночі. За давнім повір’ям крик півня розганяє геть усю нечисту силу. Цей символ прийшов до нас ще з язичницьких часів. Тож тепер обереги-півники оберігають будинок козацького писаря.

Відвідайте садибу «Соколиний хутір» і неодмінно ознайомтеся із будиночком писаря, доторкніться до минулого нашого стародавнього чернігівського краю…

Поділився таємницями старовинної оселі Сергій Черняков, учений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

Источник: format.cn.ua