Нещодавно в Острі згадували про трагічну сторінку історії міста. У «Книзі скорботи» за 2002 рік наведено прізвища 439 жителів Остра, які загинули у 1941–1943 роках. Серед них — 279 осіб єврейської громади.
Зокрема, зазначалося, що першими жертвами стали члени родини Рабичевих із Крехаєва, яких 7 жовтня 1941 року публічно стратили в Острі. А вже наприкінці жовтня було розстріляно 259 євреїв — так з’явився трагічний «остерський Бабин яр». У грудні 1941 року загинули ще п’ятеро осіб із родин Милиних і Рицліних. До квітня 1943 року намагалися врятуватися сім’ї Парташнікових та Рубєйкіних, яких переховували українські педагоги — Грабовські, Клименки, Ліждвої та Шахраї. Проте 25 квітня 1943 року німці виявили їх і розстріляли разом з українськими родинами — того дня загинули 30 осіб.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині рятують річку Бистриця
За словами Максима Блакитного, директора Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського, на Чернігівщині євреї почали розселятися більше в середині та в другій половині ХІХ століття. Селилися вони здебільшого в адміністративних центрах Городнянського, Новгородського, Ніжинського, Козелецького, Остерського й інших повітів Чернігівської губернії.
«Такою була політика стосовно розселення євреїв на території російської імперії.
Зрозуміло, що люди шукали кращої долі, займалися торгівлею, ливарництвом або якимось ремеслом. Але хтось із них прагнув будувати кар’єру, зокрема в Чернігівській губернії по цивільній чи військовій лінії. І тоді ж траплялися випадки, що євреї переходили з іудаїзму в християнство, аби мати можливість розвивати кар’єру, брати участь у політичному житті», – прокоментував «ЧЕЛАЙН» Максим Блакитний.
Між тим, у роки Другої світової Третій рейх дотримувався специфічної політики стосовно євреїв й інших національностей, зокрема ромів.
«Відповідно, у 41-му році не всі родини могли поїхати в евакуацію на схід радянського союзу. Не в усіх, особливо у звичайних людей без посад і можливостей, була така нагода. І відповідно, як німці окупували територію та встановили свою військову адміністрацію, ширилися трагедії, аналогічні Бабиному Яру. Розстріли почалися з осені-зими 41-го року. Так працювала ще каральна система німецьких нацистів. Зокрема і в Острі», – сказав Максим Блакитний.
Через деякий час після Другої світової війни історики, краєзнавці та дослідники почали досліджувати це питання. І на місці масових розстрілів почали з’являтися пам’ятні таблички або ці місця якось позначали.
«Згодом почали встановлювати конкретні імена розстріляних людей. Почався цей процес наприкінці 40-50-х років минулого століття. І більш масово – в роки незалежності України», – повідомив Максим Блакитний.
–
Ірина Осташко
Фото – Остерський краєзнавчий музей
