Палац Тарновського у Качанівці потрапив проєкт «Українські палаци. Золота доба». Цей проєкт являє собою 8 коротких серій, кожна з яких присвячена історії втрачених або зруйнованих українських палаців та їхніх власників. Створений продюсером Акімом Галімовим разом із командою істориків, архітекторів з 3D реконструкцій та спеціалістів VFX.
Крім Качанівсього палацу до першого сезону проєкту потрапили: палац Потоцьких в Антонінах (Хмельницька обл.), палац у Сколе та братів Гределів (Львівська обл.), палаци князів Сангушків в Ізяславі та Славуті (Хмельницька обл.), палац бізнесмена Леопольда Кеніга в Шарівці (Харківська обл), неомавританський палац у Курісовому (Одеська обл), палац Фальц-Фейнів в Новоолександрівці (Херсонська обл.) та замок-палац у Жовкві гетьмана і воєводи Станіслава Жолкєвського.
Для довідки. Палац із присадибними ділянками та одним із найбільших пейзажних парків у Європі був зведений у 70-х рр XVIII ст. графом П. Рум’янцевим-Задунайським. Потім його власним став поміщик Почека. У 1824 році садибу успадкував Г. Тарновський. Під час господарювання Григорія Степановича та його нащадків комплекс переживав один із кращих періодів свого розвитку і став важливим культурним і мистецьким центром.
Палац перебудували на двоповерховий із флігелями й баштами, звели Георгіївську церкву. Тому він носить ім’я Тарновських.Тут часто гостювали і творили видатні діячі культури, серед яких — Т. Шевченко, М. Костомаров, М. Глінка, М. Гоголь, М. Щепкін, І. Рєпін, М. Максимович та інші. Крім того, садиба прославилася унікальною колекцією предметів часів козаччини та речей, пов’язаних із життям і творчістю Т. Шевченка, яку зібрав Тарновський.
«Качанівка» була справжнім музеєм. Наприкінці XIX століття Качанівка перейшла у володіння до цукрових магнатів Харитоненків, які господарювали тут до приходу більшовиків. За радянської влади в комплексі діяла дитяча комуна, шпиталь, туберкульозний санаторій. Нині тут працює Національний історико – культурний заповідник «Качанівка».
