Ми вже поступово звикли до того, що чернігівське політичне життя є цілковито не нудним. Незважаючи на дію в країні військового стану, при якому політичні процеси сходять нанівець, за рівнем накалу пристрастей чернігівський політикум значно випередив багато міст України, причому навіть тих, що вважаються містами-мільйонниками. Отже, давайте проаналізуємо останні перипетії нашого політичного життя та спробуємо спрогнозувати чого очікувати далі.
Передісторія
Спочатку треба повернутися на два роки назад і коротко розповісти як починалися складнощі у взаємовідносинах чернігівської міської влади та центральної. Спусковим гачком конфлікту у цьому випадку став політичний альянс між партіями «УДАР» (очолює київський міський голова Віталій Кличко) та «Рідний дім» (лідер політсили – тодішній чернігівський міський голова Владислав Атрошенко), створений наприкінці липня 2021 року. Даний союз мав на меті взаємну підтримку у відносинах з центральною владою, а також спільну участь у наступних парламентських виборах, що передбачало включення представників «Рідного дому» до «ударівського» виборчого списку, та, вочевидь, підтримку Кличка у разі його участі у майбутніх президентських виборах. Альянс Кличка-Атрошенка з можливим майбутнім долученням ряду інших близьких політсил та впізнаваних мерів обласних центрів мав доволі цікаві політичні перспективи на майбутні парламентські вибори.
Проте, альянс призвів до проблем у відносинах з Офісом Президента як у Кличка, так і у Атрошенка. Почалися гострі публічні заяви зі звинуваченнями у політичному тиску на місцеве самоврядування, відбулися кілька серій обшуків у структурних підрозділах та комунальних підприємствах КМДА та Чернігівської міської ради, які теж було названо політично вмотивованими. Своєрідним маркером стало і висування по 206-му округу спільного кандидата від «УДАРу» та «Рідного дому» Олександра Ломако.
Втім, 24 лютого 2022 року почалося широкомасштабне російське вторгнення на територію України, яке круто змінило всі вірогідні політичні плани та конфігурації. В зв’язку з початком війни та успішним відбиттям першої фази ворожого наступу рейтинги Президента та його політсили масштабно зросли, оскільки відбулася політична та суспільна консолідація навколо фігури Володимира Зеленського як лідера воюючої країни.
МВА як подразник для місцевого самоврядування
Після закінчення фази активних бойових дій на Чернігівщині відновився і вищезгаданий політичний конфлікт. Причому тепер у якості однієї із активних сторін виступила ОВА. Не станемо переповідати всі перипетії барвистого минулорічного політичного сезону, скажемо лише що вистачало всього: звинувачень у створенні штучних перешкод для невипуску Владислава Атрошенка закордон, взаємних закидів сторін щодо поганої підготовки до опалювального сезону Чернігівської ТЕЦ, яка значно постраждала від російських обстрілів у березні 2022 року. Продовжувати можна до безкінечності… Але головним подразником для місцевого самоврядування стала інформація щодо створення у Чернігові міської військової адміністрації. Вона, до речі, почала активно циркулювати ще з початку липня 2022 року, називалися і різні прізвища її потенціальних очільників.
Врешті, міський голова Атрошенко був відсторонений від посади рішеннями двох судів Львівської області на виконання протоколу НАЗК, а виконувачем обов’язків міського голови став секретар міськради Олександр Ломако. Буквально через кілька днів після цього указом Президента у Чернігові було створено МВА, а її начальником призначено керівника штабу оборони міста у лютому-березні 2022 року полковника Дмитра Брижинського.
Проблеми у взаємовідносинах між Чернігівською МВА та Чернігівською міською радою виникли одразу ж після створення першої. Представники міської ради заявляли про те, що незабаром всі повноваження місцевого самоврядування у Чернігові начебто будуть передані новоствореній МВА. Дійсно, до Верховної Ради України з ініціативи Президента України був внесений відповідний проєкт постанови, втім, до його розгляду у сесійній залі справа так і не дійшла.
При утворенні у місті МВА акцент робився перш за все на тому, що до її повноважень безумовно входитимуть питання безпеки, оборони та цивільного захисту. Втім, було зрозуміло, що перелік повноважень буде розширятися і в цьому начальник МВА спиратиметься на норми частини другої статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Одним з найбільш принципових для сторін було питання міського бюджету – міська рада вважала бюджетні питання своєю прерогативою, спираючись на положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а МВА – згідно положень законодавства про воєнний стан. Також сторони мали різне бачення у плані виконання рішень судів стосовно припинення повноважень Владислава Атрошенка як міського голови.
Врешті, конфлікт із гострих публічних заяв та взаємного ігнорування ініціатив опонентів перейшов у судову площину – до суду з кількома позовами звернувся Дмитро Брижинський, в чому мав успіх. В результаті Атрошенка таки звільнили з посади міського голови, а одне з бюджетних рішень міськради було скасоване.
На минулій сесії міської ради депутатами були ухвалені зміни до регламенту роботи міської ради, які враховували роль очільника МВА як одного із учасників системи прийняття рішень у міській владі Чернігова. Це рішення було свого роду компромісом, який міг на певний час зняти гостроту антагонізму між сторонами. Та і ракетний обстріл ворогом центру Чернігова 19 серпня теж на деякий час трохи пригасив протиріччя, оскільки в умовах загибелі людей та значних пошкоджень політика повинна відходити на задній план.
Нещодавні обшуки у в.о. мера — каталізатор нового витка конфлікту?
Минулого тижня співробітниками СБУ були проведені обшуки у помешканні в. о. мера Чернігова Олександра Ломака. З офіційного коментаря представників спецслужби випливає, що аналогічні слідчі дії проводилися ще у кількох регіонах країни та стосувалися розслідування у кримінальному провадженні щодо зловживань на відновленні енергетичної сфери України. По справі закупівлі трансформатора для Чернігівської ТЕЦ раніше вже затримували профільного заступника міського голови Віктора Геращенка, який певний час знаходився у столичному СІЗО.
У відповідь на слідчі дії Олександр Ломако заявив про їх політично вмотивований характер та сказав, що місто не мало відношення до виділення та розподілу коштів для закупівлі та монтажу обладнання для ТЕЦ.
Що буде далі?
Вочевидь, що в умовах дії в країні режиму воєнного стану центральна влада прагнутиме посилення управлінської вертикалі та максимального контролю над політичними процесами всередині держави. Під час війни такі розклади є логічними, а межі допустимого нехай кожен визначає собі сам. У тих представників місцевого самоврядування, які з певних причин не знайшли спільної мови та не вписалися у нову систему координат – можуть виникнути проблеми у відносинах з ОП та владною вертикаллю в регіонах. Причому така ситуація стосується далеко не тільки Чернігова.
Цікаво, що нещодавно було ініційовано законопроєкт № 9520, яким пропонувалося внести зміни до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Згідно запропонованих змін – можна достроково припиняти повноваження депутатів тих місцевих рад, де було створено військову адміністрацію. Авторами законопроєкту стали доволі одіозні народні депутати Валерій Гнатенко та Олександр Юрченко (інформацію про те, чим вони так прославилися, читачі можуть спокійно віднайти з допомогою Гугла). Бачимо таку тенденцію, що одіозні нардепи зазвичай пропонують і дуже одіозні та навіть відверто драконівські закони.
Втім, вважаємо, що вказаний законопроєкт має обмаль шансів на його підтримку Верховною Радою, оскільки його прийняття може викликати тільки збільшення непотрібного соціального напруження та фактичний параліч роботи органів місцевого самоврядування. Те, що законопроєкт не буде підтриманий, можна судити вже з негативних коментарів щодо його змісту з боку депутатів пропрезидентської партії «Слуга Народу». Хоча зіпсувати немалу кількість нервових клітин представникам органів місцевого самоврядування сам факт існування такої ініціативи може.
Андрій Подвербний, політичний аналітик – спеціально для «ЧЕЛАЙН»
