За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: Суспільне Чернігів
Команда Суспільне Чернігів щороку робить для вас підсумкові матеріали про різні сфери життя: політику, освіту, медицину, культуру… Після 24 лютого усі вони зазнали змін. Тож ми подивилися на них "очима війни" та покажемо вам, як збройна агресія РФ змінила наше життя. В усіх сферах. На черзі – освіта.
Російське вторгнення в Україну відбулося практично посеред другого навчального семестру. Учні та студенти змушені були продовжувати навчання в тих умовах, яких були. Як їм вдалось закінчити навчальний рік, як проходили останні дзвоники та випускні, чому скасували ЗНО, як абітурієнти вступали чо чернігівських вишів, та які привілеї під час вступу мали жителі області? Суспільне підготувало підсумковий матеріал про те, як війна вплинула на освітній процес на Чернігівщині.
Які навчальні заклади зазнали пошкоджень під час бойових дій?
Як повідомив у коментарі Суспільному начальник управління освіти і науки Чернігівської ОВА Юрій Музика, різного роду руйнувань внаслідок обстрілів зазнали 70 закладів загальної середньої освіти (школи, — ред.), а також 50 закладів дошкільної освіти (дитсадки, — ред.). Три заклади зруйновані: два в Чернігові, один у селі Ягідне.
У Чернігові від обстрілів та бомбардувань, які здійснили російські війська в період активних бойових дій, з 34 шкіл руйнувань різного ступеня зазнали 27, з 52 дитячих садочків — 37, а з п’яти закладів професійно-технічної освіти постраждали всі п’ять.
Розбомблена школа №18 у Чернігові. ФОТО: Суспільне Чернігів
3 березня росіяни розбомбили дві школи в мікрорайоні Стара Подусівка — №18 та №21. Там розгорнули волонтерські пункти, збирали допомогу для військових.
"Останній вальс більше ніколи не відбудеться тут, хоч діти й готувалися. В цьому році повинні були випускатися дев’яті класи, але ж нема де. Більше не відбудеться це свято. Слово "ніколи" дуже страшне зараз в цьому сенсі, що ніколи більше нічого не буде. Не буде цієї школи ніколи. Так, буде інша школа, але цієї школи не буде", – розповідає директорка школи №18 Ірина Хоменко.
Директорка чернігівської школи №18 Ірина Хоменко. ФОТО: Суспільне Чернігів
Детальніше про руйнування школи №18 очима її колишньої учениці розповідаємо у відео:
Також обстріли пошкодили корпус НУ "Чернігівська політехніка".
Як проходило навчання під час бойових дій
Як сказав Юрій Музика, більше 12 тисяч учнів з Чернігівщини виїхали за кордон.
Частина навчалася дистанційно в тих школах, в яких вони вчилися до цього, інші – за місцем перебування.
"Ті оцінки, які вони здобували за місцем фактичного перебування (є відповідні форми), передавали в наші школи, які враховувалися при виведенні підсумкових оцінок. Разом з МЗС, разом з МОН ця робота була налагоджена", – каже Музика.
За його словами, цей процес відбувався і у зворотному напрямку – необхідні документи пересилали з України за кордон, з Чернігівщини до інших областей. 20 дев’ятикласників та 22 одинадцятикласники закінчували навчання за кордоном.
Навесні, після деокупації області, школи запрацювали – як очно, так і заочно.
За словами начальника управління освіти Чернігівської міськради Василя Білогури, 105 дев’ятикласників та 63 одинадцятикласники Чернігова завершували навчання у навчальних закладах за межами області або за кордоном.
Щодо університетів Чернігова, то НУ "Чернігівський колегіум" відновив роботу, як тільки окупаційні війська відійшли від Чернігова. Повноцінно запрацював заклад із середини квітня у змішаній формі, та переважно – в режимі онлайн. НУ "Чернігівська політехніка" відкрив свої двері у квітні. Викладачі обох університетів підтримували зв’язок зі своїми студентами увесь час, і ті, хто не могли навчатися разом з групою, опановували знання в індивідуальному порядку. Сесія в обох вишах пройшла за графіком – у червні, здебільшого онлайн.
Випускні та останні дзвоники
Документи про закінчення школи учням видали у кінці червня. Випускні та останні дзвоники цьогоріч проходили без урочистостей.
Фото біля згорілого гіпермаркету "Епіцентр", на руїнах будинку на вулиці Чорновола та біля згорілого гуртожитку в мікрорайоні Шерстянка. Таку фотосесію на випускний альбом для чернігівських школярів організував фотограф з Івано-Франківська Станіслав Сеник. Не знаючи нікого в Чернігові, за допомогою соцмереж і товаришів знайшов у Чернігові три випускні класи, які погодилися на фотосесію.
Як відбувався цей процес – бачила наша знімальна група:
Колектив чернігівської школи №25 привітав своїх учнів та батьків зі святом останнього дзвоника, якого не було, піснею, яку заспівали на даху школи.
Колектив школи №25 співає на даху. ФОТО: кадр з відео чернігівської школи №25
Колектив школи №25 співає на даху. ФОТО: кадр з відео чернігівської школи №25
Директорка школи Наталія Кириленко розповіла, що ця пісня — це і привітання, і віра в перемогу України, і послання батькам та учням, що школа чекає на них з початку навчального року.
Коли запрацювали дитсадки
Із 52 садочків у Чернігові постраждали 37 – це більше 70%. Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Чернігівської міськради 14 липня надала офіційний дозвіл на відновлення роботи семи дитсадків у різних мікрорайонах міста. Номери садочків та розташування закладів не називали з міркувань безпеки.
Дитячі садочки комісія обирала, зважаючи на стан вцілілих будівель, а також на наявність у них підвальних приміщень, які можна було б використовувати як найпростіші укриття. Робота з обладнання та інспекція укриттів тривала понад місяць, а дату відкриття відкладали кілька разів у зв’язку з безпековою ситуацією. Зокрема, в укриттях провели косметичні ремонти, а також завезли генератори, воду та меблі.
Загалом ці сім садочків могли прийняти близько 1800 вихованців. Відвідувати їх могли, в першу чергу, ті діти, обоє батьків яких працюють повний робочий день.
Як повідомив 13 грудня на своїй сторінці у Фейсбук Василь Білогура, у районі проспекту Левка Лук’яненка запрацювали ще два дитсадки.
Коли та за яких умов запрацювали школи
Як повідомляв ще в травні заступник міністра освіти Андрій Вітренко, до очного навчання з 1 вересня можуть повернутися школи, обладнані укриттями на випадок обстрілів.
Обладнати укриття стало завданням адміністрацій шкіл та громад. Наприклад, Варвинська громада придбала два металеві контейнери, обшиті бетонними плитами. Їх встановили під землю на глибину чотири метри – так вирішили проблему із відсутністю укриття в одному із закладів освіти. На це із бюджету витратили понад один мільйон гривень.
Укриття в одній зі шкіл Варвинської громади. ФОТО: Суспільне Чернігів
Станом на 1 вересня в області запрацювали 402 школи, в яких навчалися 94 204 учні. З них лише 56 шкіл (14%) змогли зустрічати учнів офлайн. 100 шкіл обрали змішану форму навчання, решта – дистанційну. Форму навчання обирала адміністрація школи – кожна окремо, але радячись з батьками учнів.
Мультипредметний тест замість ЗНО
Через військові дії на території України зовнішнє незалежне оцінювання замінили на мультипредметний тест. Це зробили у зв’язку з пошкодженою інфраструктурою (підірвані мости й зруйновані дороги унеможливлювали навіть доставку паперових носіїв до пунктів тестування) та безпекою абітурієнтів.
Цей варіант був простішим у написанні, перевірці (перевіряв роботи комп’ютер, а не людина) та швидшим – абітурієнтові було достатньо один раз прийти на пункт тестування, а не окремо складати кожен предмет.
Також передбачили порядок дій під час повітряних тривог та обстрілів. Тривалість тесту складала 120 хвилин.
На участь в основній сесії Національного мультипредметного тесту, яким цього року замінили ЗНО, зареєструвалися понад п'ять тисяч абітурієнтів з Чернігівщини. Перший іспит відбувся уже 18 липня.
4 651 абітурієнт взяв участь у складанні НМТ – це 94% від зареєстрованих, каже Юрій Музика. За його словами, 251 випускник набрав 200 балів по одному з предметів, і 18 отримали 600 балів – тобто, набрали максимум з усіх трьох.
Про одну з таких історій розповідали наші журналісти. 16-річна випускниця з Чернігова Анна Пономаренко склала мультипредметний тест на максимальні 600 балів.
Вступ до вищих навчальних закладів
Оскільки третя сесія мультипредметного тесту проходила у вересні, то вступну кампанію у виші продовжили до жовтня.
Абітурієнти п’яти громад Чернігівщини: Корюківської, Сновської, Новгород-Сіверської, Семенівської, Городнянської, які відносяться до особливо небезпечних територій, отримали особливі умови вступу до вищих навчальних закладів.
Абітурієнти змогли вступати для здобуття ступеня бакалавра в межах квоти-2. Це визначена частина максимального обсягу бюджетних місць – 40% місць від державного замовлення.
У Національному університеті “Чернігівська політехніка” на перший курс денної форми навчання на освітній рівень бакалавра зарахували 910 абітурієнтів, з них на бюджетну форму навчання – 492. В порівнянні із 2021 роком: загалом вступників – 916 (бюджет – 407). Заочно на перший курс зарахували 75 абітурієнтів.
Найпопулярнішими спеціальностями для першокурсників стали комп’ютерна інженерія; інженерія програмного забезпечення; будівництво та цивільна інженерія; кібербезпека; автомобільний транспорт.
У Національний університет "Чернігівський колегіум" ім. Т. Г. Шевченка вступили понад 1700 абітурієнтів. На денну форму навчання подали більше 1250 заяв, на заочну – більше 400.
Держзамовлення склало 43% вступників в порівнянні зі вступом на контракт. Найпопулярнішими напрямками у виші стали гуманітарні спеціальності.
Навчання в обох університетах стартувало 3 жовтня.
Як нині триває навчальний процес
"На сьогодні у нас навчається 94 516 учнів. Це менше, ніж минулого року, майже на 2100. На даний час продовжують перебувати за кордоном 8 887 дітей", – говорить Юрій Музика.
За його словами, нині на Чернігівщині 87 закладів середньої освіти проводять навчання в очній формі. Там здобувають знання майже 23 тисячі учнів, що становить майже 25% від усього учнівського контингенту.
173 заклади працюють дистанційно, там навчаються майже 42 тисячі учнів (це 43%).
142 заклади обрали змішану форму (майже 25 тисяч учнів).
"Наша мета – збільшити навчання офлайн, бо це більш якісна освіта. Робимо це там, де це безпечно".
Повітряні тривоги у Чернігові, які інколи тривають годинами, мають вплив на навчальний процес у школах міста. В деяких — заняття пропускаються, в деяких — відпрацьовуються в інший час. Є й такі, де тривоги зовсім не відобразилися на навчанні учнів.
Наприклад, у школі №3 підрахували кількість пропущених учнями уроків через повітряні тривоги. За словами директорки закладу Олени Яковчук, з 1 вересня по 16 грудня, через тривоги перервали 41 урок у початковій школі. Щодо старших класів, то за словами директорки, там через тривоги перервали понад 50 уроків.
Своєю чергою у школі №17 повітряні тривоги жодним чином не вплинули на проведення уроків.
“Ми проводимо уроки в бомбосховищі. Там все для цього облаштовано і столи, і дошки. Коли тривога, діти виходять зі школи, спускаються в укриття і там продовжуються уроки”, — розповіла директорка школи Вікторія Коломійцева.
Детальніше про те, як учні чернігівських шкіл та вихованці дитсадків міста проводять час у сховищах під час тривог, ми розповідали в цьому матеріалі.
Вихованці одного з дитсадків Чернігова у сховищі під час тривоги. ФОТО: керівниці одного з дитсадків Чернігова
Щодо відновлення навчальних закладів області, то, за словами Юрія Музики, процес триває.
"Станом на 23 грудня, 34 заклади середньої освіти вже відновлено, а також 20 закладів дошкільної освіти. В стадії відновлення перебувають 23 школи та 19 дитсадків".