Допоки в Україні триває війна, ніхто не може почуватися в безпеці, особливо жителі прикордонних громад. Бо від сусідства з ворогом навряд чи можна очікувати чогось хорошого. До того ж, останнім часом із прикордоння виїжджає дедалі більше людей. Причому не тільки в Новгород-Сіверському районі, а й у Корюківському.
Тож про ситуацію в Корюківському районі спілкувалися з Павлом Мірошниченком, начальником Корюківської ВРА.
«У п’ятницю перебував на кордоні, майже на всьому. Поспілкувався з військовослужбовцями Сил оборони України, поспілкувався з деякими старостами, з деякими місцевими жителями про проблеми. Звісно, безпекова ситуація з усіх проблем – найголовніша. Між тим, Сили оборони України мене запевнили, що ситуація повністю під контролем. Продовжується спорудження інженерних фортифікаційних споруд. Воно й ніколи не зупинялося, продовжується і буде продовжуватися», – зауважив Павло Мірошниченко.
Він підтвердив, що через прямі загрози життю та здоров’ю люди справді виїжджають із прикордоння до інших міст і сіл, але переважно в межах району.
«Обстріли тривають, і «шахеди» щоночі – коли більше, коли менше – через територію Корюківського району пролітають. ППО, звісно, працює, але не все вдається збити. Це не тільки в нашому районі, а взагалі по області така ситуація.
Люди виїжджають із таких сіл: Охрамієвичі, Прибинь, Перелюб. Це по Корюківській громаді. А в Сновській громаді одне село таке залишилося, де ще мешканців відносно багато – 86 жителів, це село Гірськ. І Гута Студенецька – тут залишилися восьмеро жителів. А з Гірська виїхали на сьогодні вже 99 осіб, залишилися 86», – розповів Павло Мірошниченко.
За його словами, здебільшого люди самостійно шукають собі нове житло.
«Їдуть до своїх рідних, на Городнянщину, до Сновська або в села Сновської громади, що подалі від кордону. Знаю випадки, коли люди поїхали до родичів у Київську область. Також дехто їде за кордон.
Знаю, що до модульних містечок у Чернігові переважно люди з Семенівки переїжджають. Із нашого району – ні.
Примусового виселення на сьогодні з прикордонних населених пунктів у нас немає», – пояснив начальник Корюківської РВА.
Звісно, що, окрім безпекових питань, є в районі інші нагальні турботи. Зокрема, весна й посівна – не за горами. А також важливо здійснювати розмінування територій. Бо, за словами Павла Мірошниченка, ще багато залишається небезпечних вибухових предметів на території району.
«Розмінування відбувається постійно. Є план розмінування. Дуже багато вже порозміновували земель. Але ще багато чого небезпечного залишається по полях і лісах. Особливо на прикордонних територіях, де доступ для спеціальних служб обмежений», – наголосив Павло Мірошниченко.
.
Хоч і непросто, але район намагається жити звичним життям. Усі бюджетні установи й заклади працюють у штатному режимі. Водночас важливим питанням залишається допомога військовим.
«Люди не перестають допомагати. Плетуть сітки, виготовляють окопні свічки, донатять дуже багато. Допомагають дуже люди переселенцям. Ось була в нас хвиля переселенців із Семенівки. То органи місцевого самоврядування допомагають знайти житло цим людям і просто небайдужі люди по селах допомагають цим людям, які вимушено покинули свої домівки.
Звісно, вистачає господарських турбот – від ремонту доріг до і так далі. Але найголовніше – це безпека людей», – підсумував Павло Мірошниченко.
–
Ірина Осташко
