Якщо думаєте про роботу не тільки на роботі, але й удома, в дорозі і навіть уночі, лежачи в ліжку, то недалеко до біди. Рано чи пізно таких людей спіткає професійне вигорання чи навіть хвороба, що змушує загальмувати і переглянути темпи свого життя.
Зрозуміло, що професійне вигорання не виникає за хвилину, воно накопичується роками. Причому найчастіше в «групі ризику» є люди, які багато взаємодіють із іншими людьми, причому, трапляється, і не дуже позитивними, та геть забувають про відпочинок і власну психологічну гігієну. А організм у хронічному стресі постійно перебувати не може.
До постійної втоми та безсилля може також призвести інтенсивне інтелектуальне виснаження. На додаток малорухливий спосіб життя, швидка й некорисна їжа – й ознаки вигорання проявляються в усій своїй красі.
Фахівці зазначають, що перші симптоми – це незрозуміла втома, апатія, безсоння, зниження концентрації уваги, імунітету, часті застуди, постійне роздратування та інші прояви. І вони наростають, збільшуючись, як снігова лавина.
Дехто навіть розуміє їх як зменшення інтересу до роботи. А буває й так, що ще вчора улюблена робота стає ненависною, колеги дратують і виникають навіть думки про те, щоб покинути справу, яку ще донедавна вважали своїм покликанням.
Тож якщо такий стан триває довго, варто бити на сполох і не соромитися звертатися по допомогу до фахівців. Адже будь-якій недузі легше запобігти, аніж її лікувати.
І перша розумна порада: не варто забувати, що робота, навіть найулюбленіша – це не все життя, а лише його частина. Правильний розподіл часу і ресурсу, це коли на добу людина витрачає 8 годин на сон, 8 годин – на роботу, і ще 8 – на відпочинок. Якщо розподіл інакший, варто задуматися.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чернігові відкривають новий мистецький простір в укритті (Фото)
«Тривалий час я працювала за лінійним графіком – п’ять днів на тиждень. Приходила додому ввечері і втома (здебільшого психологічна) накочувалася.
Саме тоді іноді хотілося закритися від усіх і на кілька годин ввімкнути телевізор, щоб мізки відпочили. Часто я брала роботу додому і після вечері знову сідала за комп’ютер, намагаючись стимулювати себе на якусь продуктивність. Зараз такі дії я оцінила б як антипоради. Не треба брати роботу додому. У більшості керівників завжди будуть якісь контраргументи, чому це важливо, але заради нас самих просто – не треба!» – запевняє психолог Ганна Колесова.
Вона також не радить завантажувати мозок втомленої людини додатковою інформацією, що не несе користі: серіалами, новинами, тим, на чому не немає сил сконцентруватися, але просто вмикаєш, щоб не думати про проблеми на роботі. Антипорадою є також продовження обговорення в родині чи з колегами по телефону робочих проблем; почуватися винним, якщо не береш трубку, коли телефонують із роботи; напружено думати про те, що треба було якось по-іншому відповісти начальнику, клієнту або колезі.
«Нині я – фрілансер, і це має свої як переваги, так і недоліки. Певний час працюю над замовленнями з ранку до вечора, але роблю довгі перерви.
Бувають вільні дні між замовленнями. Коли тривалий час роботи немає – починаю хвилюватися, наполегливо її шукати, імітувати бурхливу діяльність, щоб не відчувати провину за те, що не працюю. Але потім себе зупиняю і розумію, що незапланований вільний день – це подарунок від Всесвіту, і я можу витратити його на хобі, саморозвиток або спілкування з хорошими людьми, а не гризти себе. Телевізор я майже не дивлюся. Прискіпливо ставлюся до вибору фільмів і книжок. Люблю прогулянки. Часто слухаю музику», – розповідає Ганна Колесова.
Юлія Примак, кандидат психологічних наук, доцент також наголошує, що життя – це не тільки робота.
«Крім роботи, в житті дорослої людини має бути ще щось і хтось: хобі (не пов’язане з професійною діяльністю), родина, друзі, домашні улюбленці. Або це книги, фільми, музика, природа (зокрема, корисно іноді побути й наодинці). У кожного в житті неодмінно знайдеться те, що буде надихати, наповнювати позитивним змістом і дарувати відновлення.
Треба жити власним змістовним життям, у якому негативні емоції – злість, презирство, відразу й інший негатив – варто трансформувати в площину реальних приємних вражень та емоцій. Якщо вже і накопичилося негативне, то спрямувати в конструктивні драйвові відчуття. Для кожного це своя сфера, на кшталт стрибка з парашутом, їзди верхи тощо», – зауважує Юлія Примак.
Також дуже важливий здоровий повноцінний восьмигодинний сон, правильне харчування, певні фізичні навантаження, свіже повітря.
Відновлення психологічне, фізичне, емоційне полягає і в самостійній систематичній турботі про власний емоційний і фізичний стан. Бо, окрім нас самих, про наше здоров’я і життя ніхто не подбає.
–
Ірина Осташко
