У центрі Чернігова на перетині вулиці П’ятницької та проспекту Перемоги знаходиться агентство нерухомості «Бродвей». Директор агентства, 42-річний Ігор Писанка йшов до сьогоднішнього рівня бізнесу, поступово піднімаючись професійними сходами та отримавши дві освіти. На ринку нерухомості працює з 2009 року.
З початком обстрілів 24 лютого він поспішив до агенції, щоб забрати документи, залишені клієнтами. Тоді будівля зовсім не постраждала, на відміну від недалеко розташованих. Але на територію, яку обстрілюють ракети, Ігор Миколайович все ж потрапив зовсім несподівано для нього. Він із дружиною, двома дітьми та котом вирушили до родичів у Півці, які запропонували перечекати небезпеку в їхньому будинку та підвалі. Знати б, де буде лінія фронту, але тоді ніхто з чернігівців не мав такого досвіду. Одинадцять днів вони були, як на полі бою, будинки поряд розліталися вщент, і, опинившись без газу і світла, повернулися до Чернігова.
З того часу минуло майже п’ять місяців, і хоча для аналізу ринку нерухомості це невеликий термін, але вже стали видимі радикальні зміни, спричинені трагічними подіями в країні.
— Чесно кажучи, я планував, що за рахунок пошкодження будівель ціна на об’єкти, що вціліли, підніметься, — визнає Ігор Миколайович. – Але виявилася інша тенденція – до червня збільшились пропозиції продажу від тих, хто виїхав за межі міста. Хоча купувати, порівняно із довоєнним рівнем, стали все ж зі зрозумілих причин набагато менше, більше продаються об’єкти бюджетних сегментів, одно-двокімнатні квартири. Також зріс попит на квартири з меблями та технікою та на заміську нерухомість.
– Відповідно змінилися ціни?
– Ціни на квартири знизилися на 10-30 відсотків. Наприклад, квартира на вулиці Доценко, двокімнатна, з меблями та технікою, на сьогодні коштує 30-32 тис. доларів, до війни вона, без меблів і техніки і в такому ж стані коштувала 35-38 тис. доларів.
— Тобто зараз вигідніше купувати нерухомість, ніж продавати?
— Ми в агентстві іноді ставимо клієнту запитання: “Вам потрібно продати або попродавати?” Якщо він не поспішає з продажем – варто почекати найкращих часів, коли можна буде розраховувати на довоєнні ціни. Так виходить, що ті, кому вкрай треба продати зараз, змушені це робити, ті ж, кому треба купити, можуть це зробити із задоволенням. Хоча і тут є застереження — потенційні покупці чекають на подальше розуміння ситуації в країні.
— Які в Чернігові найбільш затребувані райони?
– Немає таких. Раніше завжди неходовою була Шерстянка, але ми продавали житло і там. Нині важливіший чинник у будь-якому районі – якщо до будинку ”прилітало”, то ціни на нього падають.
— Які угоди переважають у вашій агенції?
— Так склалося, що у нас добре налагоджена робота відділу заміської нерухомості, маються на увазі будинки у селищах навколо Чернігова та прилеглі дачні масиви, наприклад, села Виблі, Горбове у Куликівському районі, у Менському напрямку – Роїще, Халявин. Ціни на будинки в них залишилися на довоєнному рівні та приблизно рівноцінні дачам у межах міста. Але якщо літній будиночок із трьома сотками землі в садовому товаристві в Жавинці коштує в межах 5-10 тис. доларів, то у Виблях за ці гроші можна купити хороший будинок з усіма зручностями та двадцятьма сотками і жити в ньому цілий рік, хоча це на 28 кілометрів далі від Чернігова. Дачі сьогодні купують замість розбитого житла, у деяких випадках упорядковують їх так, щоб жити у них цілий рік.
— Чи є у вас клієнти — переселенці?
— Приїжджі з Донецька та Луганська — це хвиля 2014 року, вони частково повернулись на батьківщину або переїхали в центральні райони України. Нещодавно в пошуках житла до нас звернулись люди з Сєвєродонецька, з урахуванням того, що ціни у нас нижчі, ніж в Західній Україні. Росіян у нас взагалі не було.
— Напевно, зріс попит на оренду, адже багато людей залишилося без даху над головою, а купити житло нема за що?
– Зараз значно зросла пропозиція орендної нерухомості. До війни 80 відсотків мешканців орендованих квартир були приїжджими, решта — це переважно молоді пари, які пробували жити окремо. Нині приїжджі у пошуках роботи роз’їхалися, хто селами, хто за кордон. Вивільнилось багато орендованих квартир, до того ж пошкоджене житло також пропонується для оренди, внаслідок чого власники змушені опускати на нього ціну. Орендна плата на однокімнатну «хрущовку» до війни сягала 5 тис. гривень, зараз — у межах 2-2,5 тис. гривень.
— Напевно, непрацюючі підприємства також здають у найм свої приміщення?
— Вони пропонують, але у місті більше половини запропонованої оренди не затребувано. Все ж ціну вони тримають на довоєнному рівні, наприклад, за квадратний метр офісного приміщення в центрі міста просять від 260 гривень та вище.
— Чи з’явилися якісь вимоги до житла, нетипові для довоєнного періоду?
— Наразі всі запитують про наявність гарячої води, приїжджим важливо – чи є пральна машина та холодильник. Наявністю підвалу чи бомбосховища не цікавляться.
— Який порядок вашої роботи з клієнтом?
— З клієнтом обговорюємо всі умови договору на послугу, вивчаємо ринок щодо його потреб. Часто беремося за варіант, коли людині потрібно продати свою нерухомість і придбати іншу, і тоді ці дві угоди відбуваються в один день, в одне відвідування нотаріуса.
— Чи оптимізували ви роботу агентства в останні місяці?
— Ми відновили роботу у травні. Скорочувати людей – такого правила в мене ніколи не було, кілька працівників поки що не повернулися з-за кордону.
— Чи є щось, що заважає вам у вашій професійній діяльності?
— Зараз усі реєстри вже відкриті, крім демографічного – про прописку та виписку громадян, і це – умова воєнного часу. Але це серйозно гальмує співпрацю з клієнтами. У багатьох квартирах, які ми продаємо, зареєстровані власники та малолітні діти, яких ми не можемо виписати. Крім того, нотаріус не має права провести угоду з квартирою, в якій зареєстровані малолітні діти, навіть якщо батьки дають згоду на це, і це правило тягнеться ще з довоєнного часу. У принципі є виходи з цієї ситуації, але вони дуже складні. Ми могли б подати документи до опікунської ради для дозволу на виписку, як це робилося до війни. Але реєстр не працює. Ще один шлях — продавці чернігівського житла реєструються в регіонах України, в яких не ведуться військові дії, сповіщають про це всі відповідні інстанції, і тоді нотаріус проводить угоду з продажу квартири у Чернігові, з якої виписано малолітнього члена сім’ї. Іншого виходу поки що немає, але така операція з нерухомістю настільки потрібна багатьом сім’ям, що вони йдуть на вирішення проблеми таким складним шляхом.
— Які поради можете дати потенційним покупцям?
— Це залежить від того, які гроші має покупець. Якщо у нього виділена для купівлі валюта – то продавець стає зговірливішим. Якщо покупець розраховував на іпотеку, то банки не надають її взагалі. А шкода, бо до війни, коли діяла пільгова іпотека від держави під 7 відсотків, покупки збільшились. Тенденції на ринку нерухомості на сьогодні залежать від ситуації в країні, зокрема економічної, від інфраструктури, важливий також курс долара.
— На якому рівні зараз перебуває ваш бізнес?
— У травні ми виходили на мінус, щодо червня можна сказати, що трималися, дуже сподіваємося, що у липні буде якийсь дохід.
У квітні – травні Міністерство юстиції почало знімати заборони на операції з нерухомістю, які були встановлені під час дії військового стану. Значно було полегшено діяльність нотаріусів та ріелторів, які працюють у зв’язці, коли було відкрито реєстри для оформлення нерухомості. З 29 червня нотаріусам знову дозволено засвідчувати договори від імені фізичної особи на підставі довіреностей. Є надія, що справдиться я тенденція, про яку сказав Ігор Миколайович, про збільшення нерухомості для продажу від тих, хто виїхав за межі України. Багато хто з них так і залишиться там, і це ще більше посилить цю тенденцію, що призведе в найближчому майбутньому до ще більшого зниження сьогоднішніх цін на нерухомість. Вони стануть стимулом для тих, хто сумнівається у найшвидшому придбанні житла. Та й зима не за горами, а осінь завжди активізувала пошуки теплої домівки. Але до більш активного руху ринку нерухомості потрібні інші події.
Gorod.cn.ua
