За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: Суспільне Чернігів
Цього разу докторка педагогічних наук, професорка кафедри української мови і літератури НУЧК імені Т.Г. Шевченка Ольга Лілік радить вам для ознайомлення книгу воєнної кореспондентки Євгенії Подобної "Дівчата зрізають коси", підготовлену в межах проєкту Українського інституту національної пам’яті "Усна історія АТО".
Ця збірка містить спогади 25 жінок-військових, які брали участь в російсько-українській війні у складі Збройних сил України та добровольчих підрозділів у 2014-2018 роках.
Їхні історії були записані з листопада 2017 до липня 2018 року. У них йдеться про бойові операції різних років на Луганщині та Донеччині, звільнення українських міст та сіл від окупантів, рефлексії про рішення стати військовою, спогади про побратимів, місцевих мешканців, воєнний побут, а також роздуми про становище жінки в українському війську в різні періоди війни. Співрозмовницями Євгенії Подобної стали розвідниці кулеметниці, медики, мінометниці, снайпери – жінки з різними долями й різними історіями.
Окрім того, авторка книги подає розділ "Герої не вмирають", у якому йдеться про жінок-військових, загиблих під час війни, проте, на жаль, з того часу перелік суттєво розширився, і серед нас немає вже й декого із респондентів Євгенії Подобної.
У розділі "Жінка війни" йдеться про виборювання жінками права на рівноправну участь у захисті рідної землі із чоловіками, про діяльність аеророзвідниці й активістки Марії Берлинської, про зміни у законодавстві з цього питання, про проєкт "Мандри ветеранок".
Важливо, що історії із книги "Дівчата зрізають коси" Євгенії Подобної доповнені фотографіями із зони бойових дій, а також повсякденними світлинами жінок-військових. А наприкінці своєї книги кореспондентка подає примітки, де пояснює значення окремих слів і виразів, які вживають респонденти.
Книга Євгенії Подобної викликає суперечливі почуття: з одного боку, захват і відчуття гордості від усвідомлення сміливості, винахідливості, витривалості жінок-військових, а з іншого – біль і розпач за зруйноване мирне життя мільйонів українців.
Вважаю, що прочитання такої книги спонукає вчергове замислитися про вибір, який робить кожен із нас у моменти життєвих випробувань, про людську долю, про ціну наших перемог у російсько-українській війні, про вічне й повсякденне, а також подумки подякувати людям, які ціною власного життя і здоров’я захищають нас.