За інформацією: Суспільне Чернігів.
Стамбол Ігор та його книжка «Під прицілом Чорної сотні. Замах на Бориса Грінченка». Getty Images
В українській літературі особливе місце посідає біографічна романістика, що спрямована на осмислення життєвої долі видатної персоналії в історико-суспільному й мистецькому контекстах.
До жанру біографічного роману на різних етапах розвитку літературного процесу зверталися Віктор Домонтович, Михайло Слабошпицький, Степан Процюк, Ольга Саліпа. У цьому контексті на увагу заслуговує повість сучасного українського науковця й письменника Ігоря Стамбола "Під прицілом Чорної сотні. Замах на Бориса Грінченка".
Така книжкова рекомендація від докторки педагогічних наук, професорки кафедри української мови та літератури НУЧК імені Т.Г. Шевченка Ольги Лілік.
"Вона фактично є художньо-документальним твором, присвяченим висвітленню життєвого шляху, громадської й наукової діяльності Бориса Грінченка в умовах революційних і соціокультурних трансформацій кінця ХІХ — початку ХХ століття. Також — оприлюдненню маловідомих широкому загалу читачів фактів, пов'язаних із долею членів його родини, зокрема єдиної доньки Анастасії і її сина Волі (Володимира)", — каже Лілік.
Ольга Лілік. Facebook-сторінка Ольга Лілік
З її слів, ця повість адресована читачам, обізнаним у загальних рисах із подіями суспільно-політичного життя України, яка на початку ХХ століття входила до складу Російської імперії, а також із перипетіями боротьби національно свідомих українців за власну культуру й державність.
"Водночас цей твір дає змогу глибше пізнати зображену епоху не через історичні факти, а завдяки заглибленню у внутрішній світ героїв, опису їхніх міжособистісних взаємин, зображенню сумнівів і переживань, намірів і мрій. У художньому світі повісті Ігоря Стамбола «Під прицілом Чорної сотні. Замах на Бориса Грінченка» поєднується кілька сюжетних ліній".
Ці лінії, пояснює Лілік, охоплюють малодосліджені аспекти життя, просвітницької, культурної та політичної діяльності Бориса Грінченка, його дружини Марії, доньки Анастасії та її цивільного чоловіка, громадського діяча Миколи Сахарова.
"Автор зосереджує увагу на київському періоді життя Бориса Грінченка. Акцентує на його активній участі в націєтворчих процесах початку ХХ століття. Цікаво, що ця літературна повість містить ознаки детективу, оскільки Ігор Стамбол чимало уваги приділяє діяльності чорносотенців, їхній ролі в трагічній долі Анастасії Грінченко і їхнім планам щодо самого Бориса Дмитровича".
Лілік каже: ця повість буде цікавою для тих, хто прагне більше дізнатися про багатогранну культурно-освітню, літературну та громадську діяльність Грінченка, його роль у формуванні української національної ідентичності в умовах імперського тиску.
"А також про особливості світогляду й побуту української інтелігенції початку ХХ століття. Загальну атмосферу й настрої, що панували в середовищі подвижників українського національного руху".
Читати ще
Читати ще
Що почитати? «Ластівка» Наталія Чайковська
