Ім’я талановитого літератора Павла Тичини, уродженця Чернігівського краю, відоме в усіх куточках України. Більше того, його творчість вивчають у школі. Натомість ім’я не менш талановитого старшого брата Івана Тичини відоме не кожному.
Життята діяльність старшого брата видатного українського поета від народження були тісно пов’язані з Чернігівщиною.
Народився Іван Тичина у 1888 році в селі Піски (нині Бобровицька міська громада Ніжинського району Чернігівської області) в родині церковного дяка. Співав в архієрейському хорі в Чернігові разом із братами Михайлом, Павлом та Євгеном.
«Павло Тичина обрав життя, не пов’язане з релігією. А Іван Тичина закінчив Чернігівську духовну семінарію. До 1922 року служив священником у селі Білошицька Слобода на Чернігівщині. У ті часи духовна семінарія давала високий рівень знань та вмінь, і не тільки з богослів’я й історії церкви. Ґрунтовні знання дали можливість займатися фінансовою та господарською діяльністю, журналістикою. Відомо, що Іван Тичина працював у редакції газети в Ніжині. До того ж, у селах на той час радянська влада почала закривати церкви. І тоді деякі священники виходили за рамки духовного життя. Якщо оперувати сучасними термінами, то могли займатися волонтерством, знаходили способи фінансово підтримувати свої громади тощо.
Маловідомим є факт, що Іван Тичина дотичний до видання «Українське Полісся», заснованого в листопаді 1941 році з ініціативи ОУН(М), яке в часи німецької окупації розповсюджувалося в Чернігові», – прокоментував «ЧЕЛАЙН» Максим Блакитний, кандидат історичних наук, директор Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Власнику «Тарасмобіля» з Чернігівщини старший брат конструює новий електромобіль
Іван Тичина був літературним працівником газети «Українське Полісся». Серед його обов’язків було опрацювання кореспонденції, надісланої до редакції. Відкорегувавши матеріал, він передавав його редактору мови. Потім знову його вичитував і віддавав на огляд керівництву редакції. Іван Тичина розміщав свої статті в газеті, присвячені арештантам НКВС, ставленню до них у місцях позбавлення волі й умовам їхнього утримання. Пізніше Іван Тичина звільнився з редакції та влаштувався священником у село Товстоліс Чернігівського району.
До речі, ще до Другої світової війни, у 1937 році, Іван Тичина був репресований і перебував у засланні «как служитель культа».
«Можемо припустити, що йому вдалося повернутися із заслання завдяки старанням вже на той час відомого поета Павла Тичини, який врятував брата», – зауважив Максим Блакитний.
Після війни Іван Григорович повернувся жити до рідного села Піски. У 1967 році Іван Тичина організував у місцевій школі хор. Він брав активну участь у створенні музею історії села Піски, до складу якого увійшла хата-садиба Тичин. Він хотів, щоб на родинному подвір’ї було вшановано пам’ять брата-поета.
Іван Тичина помер у 1969 році, за два роки до офіційного відкриття музею історії села Піски.
–
Ірина Осташко
Фото з інтернету
