За інформацією: Суспільне Чернігів.

Іван Нужний створює картину двома пальцями. Суспільне Чернігів
"Йому давали 3%, що він буде жити"
Іван Нужний згадує, як зазнав поранень у лютому 2024 року в Авдіївці на Донеччині.
" Ми йшли визволяти хлопців, і нас накрили мінометом".
Мати Івана Тетяна Нужна каже: перед бойовим виїздом син попередив, що буде не на зв'язку. За певний час їй подзвонили з незнайомого номера.

Тетяна Нужна. Суспільне Чернігів"Кажуть: «Ви мама Нужного Івана?» Я кажу: «Так. Я». — «З вами хоче поговорити син». Я себе тішила надією, що, може, з телефоном щось трапилось і він не може подзвонити. Бере слухавку Іван, дуже погано й важко говорить: «Я живий». Я кажу: «В тебе все гаразд? Руки, ноги цілі?» Вже ж сказали, що в шпиталі. А він сказав: «Піде»", — розповідає Тетяна Нужна.
Іван у тяжкому стані опинився в реанімації у Дніпрі.
"Йому давали 3%, що він буде жити. Він 12 годин просто поранений лежав. Його не міг забрати «евак». Вони приїжджали, але не могли забрати. І лише через 12 годин їх вивезли".
Тетяна ділиться, що з перших днів поранення намагається бути поруч із сином і підтримувати його.
"Я коли їхала, дала собі слово — при ньому не буду плакати. Це дуже важко, не дай Бог такого нікому. Більше нічого не залишається, я намагалась підтримувати його, як можу. І я думаю, що в нас вийшло".

Світлина, на якій Іван Нужний під час реабілітації. Суспільне Чернігів
"Мрію збирати дрони і створити родину"
Ветеран проходив реабілітацію у різних лікарнях в Україні та за кордоном.
"Мені одразу зробили один механічний протез. Потім зробили протез руки. А потім зробили ось другий протез з електронним коліном", — говорить Іван.

Іван Нужний працює з паяльником. Суспільне Чернігів
Чоловік ділиться: у нього є паяльник і всі необхідні інструменти, щоб ремонтувати техніку.
"Приставку ремонтував. Таке. Просто мені важкувато ще. Треба або протез вдягати, бо розбирати корпус якогось прибору ще складнувато".
Іван та його мама постійно підтримують військових донатами, але, зізнається чоловік, хотів би робити щось більше.
"Я їх ніколи не ремонтував, але хотів би спробувати паяти дрони. Чи збирати дрони".

Іван Нужний. Суспільне Чернігів
Чоловік каже: також має й особисту мрію.
"Мрію знайти дівчину й створити родину. А більше такого нічого".
Читати ще

Читати ще
«Треба вчитися полювати, а не бути «зайчиком»»: як на Чернігівщині навчають фахівців для роботи з безпілотниками
