Соціологічна група «Рейтинг» вивчила суспільно-політичні настрої мешканців Чернігова. Опитування відбулося 10-18 грудня 2022 року. У ньому взяли участь 1000 респондентів віком від 18 років. Відповіді були отримані шляхом особистого формалізованого інтерв’ю. Помилка репрезентативності: не більше 3,1%.
Оцінка ситуації в місті та загроз
Результати опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» показали, що більше 60% жителів міста, вважають, що справи і в Україні, і у місті йдуть у правильному напрямку: 67% говорять про правильний напрям розвитку справ в Україні, 63% – у місті.
Абсолютна більшість мешканців Чернігова впевнена, що Україна зможе відбити напад росії (93%), ще 4% — не змогли відповісти, й лише 3% сумніваються у перемозі України.
63% чернігівців переконані, що відновлення дружніх відносин українців з росіянами ніколи не буде. Ще чверть припускають що відновлення стосунків може бути лише за 20-30 років, 6% — думають, що це буде за 10-15 років, і лише 3% бачать можливим відновлення дружби вже у найближчі роки (таких більше серед старшого й біднішого населення).
Задоволеність діяльністю
83% чернігівців задоволені роботою мера Атрошенка, 11% — незадоволені, 6% не змогли дати йому оцінку. Роботою міської ради Чернігова задоволені 65%, 13% — незадоволені — 13%, не змогли оцінити – 23%. Роботу Чернігівської ОВА оцінили майже так само: 60% — задоволені, 20% — незадоволені, 20% — не змогли оцінити.
Роботою місцевої ТРО також задоволені більшість мешканців: 73% задоволені, 10% — не задоволені і 16% не змогли дати оцінку.
Серед міських служб найкраще оцінили:
- комунальні установи: 82% задоволені їх роботою і лише 13% — незадоволені;
- громадський транспорт та медичні заклади: задоволені — близько 70%, незадоволені — 13-17% і приблизно ж стільки ж не змогли відповісти;
- робота поліції: задоволені 62%, незадоволені — 16%, не змогли оцінити — 22%;
- функціонування освітніх закладів в умовах війни: 55% опитаних оцінили позитивно, 15% — незадоволені ними, ще третина не змогли надати відповідь на це питання.
Якістю прибирання міста абсолютна більшість задоволені (92%), й лише 4% — незадоволені. Щодо інших напрямків роботи влади думки розділились: допомогою з відновлення житла задоволені 40%, незадоволені — 26%, не можуть її оцінити — 33%; матеріальною підтримкою мешканців також задоволені близько 40%, а біля 30% — незадоволені та стільки ж не дали відповідь. Організацією бомбосховищ задоволені лише третина, а половина мешканців міста незадоволені.
Ставлення до місцевих політиків
Серед представників місцевої влади найбільш позитивне ставлення мешканці міста висловили щодо мера міста Владислава Атрошенка: 81% позитивно ставляться до нього, 10% — негативно. Переважно з початку війни ставлення містян до мера Атрошенка або покращилось, або не змінилось: 36% говорять про покращення ставлення, 51% — що нічого не змінилось, і лише у 9% ставлення до мера за час війни погіршилось.
До голови ОВА В’ячеслава Чауса позитивне ставлення мають 47% чернігівців, 29% — негативне, 21% — не надали відповідь й 3% — не чули про нього.
До секретаря міськради Олександра Ломако 45% ставляться позитивно, 11% — негативно, 20% — не визначились і 24% — не знають його.
Найменше знають голову Чернігівської обласної ради Олену Дмитренко: 65% — не знають, 20% — не змогли дати відповідь, 12% — ставляться до неї позитивно і 3% — негативно.
Емоційний стан
31% мешканців міста перебувають у напруженому емоційному стані, 33% — у середньому напруженні і ще 34% — мають спокійний стан. Більш спокійними вдається залишатись молодшим мешканцям, більш забезпеченим, а також чоловікам.
Більше половини чернігівців мають близьких родичів, які служать на війні. 12% зазначили, що втратили когось з близьких родичів (чоловік/дружина, батьки, діти) внаслідок війни. Серед тих, чиї рідні воювали на фронті, про втрату близької людини говорять 16%.
Вимушена міграція
53% мешканців Чернігова покидали свою домівку під час війни. Більшість з них виїжджали або в інший населений пункт Чернігівської області (45%), або у іншу область в межах України (44%). Лише 9% з них їздили за кордон. Більш забезпечені частіше виїжджали в інші регіони, а менш забезпечені — залишались частіше в межах області. Загалом серед молодших респондентів та жінок більше тих, хто залишав Чернігів під час війни.
78% мешканців Чернігова планують залишатись у місті навіть у випадку погіршення ситуації з електропостачанням, водою або теплом, лише 12% планують поїхати і 10% не знають що робитимуть. У випадку загострення військових дій поблизу міста/області також більшість чернігівців збираються бути вдома: 70% — залишаться, 15% — збираються їхати, і ще 15% — не можуть поки визначитися. Загалом більш схильні до виїзду жінки, молодші, а також ті, хто вже залишав місто під час війни. Водночас, навіть серед тих, хто вже раніше виїжджав з Чернігова на під час війни, більше 70% згодні залишатись без комунікацій та більше 50% — у випадку погіршення безпекової ситуації.
Загалом 75% жителів Чернігова оцінюють його як безпечне місто для проживання: 21% — однозначно безпечне і 54% — скоріш безпечне. Однак 14% вважають Чернігів не дуже безпечним містом: 12% — скоріш небезпечним, 2% — зовсім небезпечним, і ще 11% не змогли дати відповідь. Більш оптимістично рівень безпеки в Чернігові оцінюють забезпечені люди, чоловіки та молодші респонденти.
Робота під час війни
68% тих, хто мав роботу до початку повномасштабного вторгнення росії, працюють далі у звичному режимі. 5% — працюють віддалено, ще 5% — знайшли нову роботу. Натомість 21% до цього часу — безробітні. Відносно більше останніх серед старших, та найбідніших респондентів.
45% зазначили, що їхній рівень доходів у порівнянні з довоєнними зменшився (19% — незначно, 26% — значно). 4% — взагалі втратили джерела доходів. 46% натомість зазначили, що у них нічого не змінилося у фінансовій ситуації. Найчастіше про фінансові труднощі зазначали представники середньої вікової групи, найбідніші та ті, хто втратив роботу.
Попри те, що близько половини опитаних відчувають зниження доходів, 82% чернігівців зазначили, що готові терпіти матеріальні труднощі стільки, скільки потрібно заради перемоги над росією. При цьому не фіксується значних розбіжностей у майнових чи вікових категоріях.
Відбудова міста Чернігова
25% зазначили, про те, що їхнє житло зазнало пошкоджень з початку повномасштабного вторгнення росії: 22% — часткові пошкодження, 3% — значні ушкодження, непридатне для життя.
70% респондентів, чиє житло пошкоджене війною, заначили, що вже розпочався ремонт приміщень: 59% — говорили про початок часткового ремонту, 11% — капітального, 28% — натомість зазначили, що ремонт до цього часу не розпочався. Найбільше останніх серед тих, чиє житло майже, або повністю зруйноване.
77% тих, чиє житло зазнало пошкоджень, зазначили, що проводили ремонт за власні кошти. Лише 9% заявили, що ремонт відбувся за кошти держави, 6% — за кошти міжнародних організацій, по 5% — кошти волонтерів або благодійних фондів, 3% — кошти родичів та близьких.
71% усіх опитаних переконані, що будинки відновлювати потрібно якомога швидше, 17% — зазначили, що потрібно дочекатися закінчення війни. При тому 51% переконані, що фінансувати відновлення пошкоджених будинків має центральної влада, 37% — вважають, що це мають бути міжнародні організації, 34% — місцева влада.
49% мешканців Чернігова зазначили, що готові особисто (фінансово, чи на будівництві) брати участь відбудові міста. 37% – хотіли б долучитися, але не мають змоги, 9% – вважають це не своє справою. Найчастіше про готовність брати участь у відбудові зазначали чоловіки, молодші та заможні опитані.
Посада міського голови
Дві третини негативно ставляться до ідеї створення у місті Чернігові військово-цивільної адміністрації та призупинення повноважень міського голови та міської ради на час дії воєнного стану в Україні. Підтримують таку ініціативу — 18%.
71% опитаних добре знають про рішення Яворівського районного суду, згідно з яким мера Чернігова Владислава Атрошенка на рік позбавили права обіймати посаду міського голови. 22% — щось чули про це.
73% чернігівців не підтримують таке судове рішення, лише 14% — підтримують.
62% переконані, що таке рішення суду є тиском на місцеву владу, 18% вважають, що це є боротьбою з корупцією.
Текст дослідження за посиланням
Головне фото — Валентин Бобир