
У День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні в Авдіївці відкрили Алею пам’яті.
Є місця, де пам’ять говорить голосніше за слова. Де серце стискається від болю й водночас наповнюється гордістю за тих, хто став щитом для рідної землі. Відтепер таким місцем у Авдіївці стала Алея пам’яті Героїв — символ вдячності, скорботи й незламності українського духу.
Вчора в Авдіївка відбулася урочиста церемонія відкриття Алеї пам’яті Героїв, присвяченої землякам, які віддали життя за свободу та незалежність України.
Жителі села, рідні загиблих воїнів, представники громади, військові та гості зібралися разом, аби вшанувати пам’ять Героїв, схилити голови у молитві та вдячності. Родини полеглих захисників відкрили пам’ятні стенди із світлинами своїх найдорожчих людей — тих, хто без вагань став на захист України й навіки залишився у строю Небесного війська.
До присутніх звернувся заступник Куликівського селищного голови Юрій Лаврінчук. У своєму виступі він наголосив, що Алея Героїв — це не лише місце скорботи, а й місце сили та пам’яті. «Двоє чоловіків різного віку, різного життєвого досвіду, але з однаково великим серцем і однаково сильною любов’ю до рідної землі. Коли прийшла війна — вони обоє не роздумуючи стали на захист України», — прозвучало у виступі.
Особливо щемливими для присутніх стали виступи побратимів Юрія Чави. Вони згадували військові будні, бойові дороги, силу характеру та людяність воїна. Говорили про його надійність, готовність завжди підтримати товаришів, про щиру любов до родини та рідної землі. Ці спогади стали ще одним болючим нагадуванням про те, якою високою ціною українці виборюють свободу.
Алея пам’яті у Авдіївці відтепер щодня зустрічатиме жителів і гостей села поглядами своїх Героїв, нагадуючи кожному: мирне життя виборюється жертовністю найкращих синів України.
Наші Герої — наш вічний біль і гордість.
🇺🇦Чава Юрій Миколайович (24.09.1977 – 12.03.2025) — учасник АТО та російсько-української війни, старший механік-водій інженерно-дорожнього взводу. Народився і виріс в Авдіївці, усе життя працював на рідній землі. З 2015 року боронив Україну, а з перших днів повномасштабного вторгнення знову став до лав захисників. Загинув під час виконання бойового завдання в Ізюмському районі Харківської області. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
🇺🇦Марченко Олександр Миколайович (02.11.1995 – 10.10.2023) — десантник 46-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ ЗСУ, уродженець Авдіївки. З перших днів вторгнення був у складі сільської тероборони, допомагав переправляти людей через Десну. Загинув під час бойових дій поблизу Новопрокопівки Запорізької області.
🤝Алею встановлено за підтримки депутата Чернігівської обласної ради Віктора Труша.
За інформацією Куликівської селищної ради

Источник: format.cn.ua
