Горе і біль приніс цей день для Срібнянської громади.В останню путь жителі Срібного, Дейманівки провели Павла Миколайовича Радченка, старшого солдата 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи.
8 серпня він загинув біля населеного пункту Виїмка Донецької області у війні з рашистськими загарбниками за волю України, за її цілісність, за честь і гідність нашого народу. Загинув за всіх нас, щоб ми могли жити під мирним небом, у вільній країні, не бути рабами окупантів.
«Пливе кача по Тисині…» До найглибших закутків душі діставали слова і музика цієї сумної пісні, під яку пройшла Срібним траурна процесія. Плакали жінки, не стримували сліз чоловіки, які живим коридором стояли навколішки, проводжаючи Героя.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ніжин втратив Героя, який загинув на Донеччині
Павло Радченко народився 5 лютого 1972 року у селі Дейманівка. Тут виріс, закінчив вісім класів місцевої школи. Після закінчення десятирічки в Гурбинцях вступив до Ніжинського технікуму механізації сільського господарства, звідти був призваний на військову службу. З 1997 по 2015 р. працював в органах внутрішніх справ інспектором ДПП відділу ДАІ, водієм, інспектором дозвільної системи.
Під час служби у Збройних Силах України він ніколи не шукав легких шляхів, не боявся брати на себе всю повноту відповідальності у боротьбі з ворогом, не ховався за спини побратимів. Йому ще жити б і жити, дочекатися Перемоги. Але, на жаль, доля розпорядилася по іншому…
Наша пам’ять про Павла Радченка і наша шана житимуть вічно. Поховали Павла Миколайовича у рідному селі Дейманівка, поряд із могилою батька.
Джерело: газета Срібнянщина
–
