Документи про злодіяння угорців на території 12 адміністративних районів Чернігівської області зберігаються в Чернігівському історичному музеї ім. В.В. Тарновського. Датовані вони 1945 роком.
Це повідомлення до Надзвичайної державної комісії СРСР від відповідної чернігівської комісії. У документах зазначалося, що німецько-фашистським загарбникам угорці допомагали проводити злодіяння проти населення Чернігівщини.
Зокрема, комісія інформувала, що в радянському полоні перебували троє угорських генералів, які зі своїми загонами під час окупації Чернігівської області чинили злочини та криваву розправу в Чернігівській області, зокрема в тодішньому Холминському районі. І в документах є прохання притягнути цих осіб до відповідальності, а судовий процес провести в Чернігові.
Було встановлено, що угорські окупанти вчиняли криваві розправи над населенням, палили житлові будівлі та грабували майно.
Водночас відбувався процес пошуку імен та прізвищ потерпілих і свідків. А також збирали документи, розпорядження й інші матеріали, що підтверджують грабунки та розправи.
На території Чернігівщини були створені спеціальні загони, які під виглядом боротьби з партизанами чинили свою розправу над населенням і грабували майно. Свої злочини угорці чинили як під керівництвом німецьких загарбників, так і самостійно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Щороку маємо різні відтінки клумби»: до Сосниці приїжджають люди, аби побачити центральний квітник (Фото)
Один із прикладів угорських злодіянь стосується села Єліне.
2 березня 1942 року в село Єліне тодішнього Щорського району прибув каральний загін угорців. І почав розправу над мирними жителями під приводом того, що населений пункт розташовується поблизу лісів, тож населення може співчувати партизанам. Угорці запалили село з усіх боків і заборонили населенню виходити з палаючих будівель. Усього було вбито та спалено 296 мирних жителів різного віку і статі. Від села нічого не залишилося.
Окрім знищення населених пунктів, угорці займалися масовими арештами радянських громадян, саджали їх до в’язниці та розстрілювали. У тодішньому місті Щорс, яке було одним із центрів угорського командування, у в’язниці було розстріляно 5,5 тисячі людей. За свідченнями очевидців на розстріли до лісу виводили групи по 200-300 людей. Хто не міг йти, вивозили на машинах. У тих, хто йшов пішки, руки були зав’язані назад дротом. Серед тих, кого розстріляли, більшість становили старі, молодь, а матері несли своїх маленьких дітей на руках. Переважно смертники копали могили собі самі.
Розстріли відбувалися й в інших місцях.
Аналогічні розправи відбувалися не лише на території Щорського району.
–
Аналіз документів – Ірина Осташко
