Для українців питання патріотичного виховання та готовність до захисту своєї Батьківщини – завжди на часі. І добре, що цим питанням увагу приділяють на державному рівні. Між тим, є люди, які також готові ділитися своїми знаннями та вміннями з іншими, бо самі набули практичного досвіду на полі бою.
Серед таких – чернігівець Олександр Хруленко.
Ще перед початком широкої війни пан Олександр домовився зі своїми побратимами, з якими служив ще в радянській армії: якщо таки стануться якісь події, то вони зустрічаються і йдуть на віну. Так воно і вийшло.
«Один із моїх друзів, із яким я все життя товаришував і в армії служив, на жаль, не повернувся. Під Халявином він і ще один молодий хлопець-розвідник потрапили в засідку. І там їх потім знайшли, коли вже вороги відступили. Нині там плануємо обеліск поставити і невеликий пам’ятничок.
Взагалі мене звільнили з армії за віком. Хотів продовжити службу, але командири сказали, що ніяк не можна, бо закони такі. Нині я старше за 65 років. Я й на війну пішов, коли міг не ходити. Вважаю, що в нас неправильні закони, бо багатьох моїх друзів, таких як я, звільнили з війська, щойно їм виповнилося 60 років. Хоча ми могли б ще досвідом ділитися, бо ми вмотивовані, навчені, досвідчені. На відміну від деяких мобілізованих, яких мобілізують у різний спосіб. І досвідчених людей вони не замінять. Бо є бажання допомагати, якби мали можливість залишитися.
Тому після звільнення з армії я ще уклав контракт і поїхав із побратимами на Донбас. І звідти мене також звільнили. Більше можливості залишитися у війську не було», – в коментарі для «ЧЕЛАЙН» зазначив Олександр Хруленко.
.
