Війна перевернула все з ніг на голову в усіх сферах життя. Від війни страждають і люди, і економіка країни. Підприємства не працюють, робочі місця скорочуються, зарплати переважна більшість отримує невисокі.
Майже всі підприємства реального сектору економіки зі зрозумілих причин знизили обсяги сплачених податків. Тож так і вийшло, що в багатьох громадах найбільшими платниками податків у 2022 році стали військові. Наприклад, торік у Корюківській громаді підрозділи ЗСУ (в/ч, угрупування, центри комплектування) наповнили місцевий бюджет на 29,7 млн грн, або 16,3%. Для порівняння: промисловий флагман громади – Група «Слов’янські шпалери – КФТП» – 25,7 млн грн, або 14,1%.
Голова Корюківської громади Ратан Ахмедов підтвердив, що в нинішніх реаліях ЗСУ – дійсно найбільший платник податків.
«У бізнесу не такого розміру зарплати, як у військових. І бізнес не працює в повній мірі. Якщо розглядати Гончарівське або Десну, то там 90% відсотків бюджету наповнюють підрозділи ЗСУ, а бізнесу взагалі майже нема. І в цьому немає нічого дивного. Є велика чисельність Збройних Сил на території громади, відповідно, вони отримують високі заробітні плати, порівняно навіть із нашою фабрикою технічних паперів. Війна в нас, то й високий рівень грошового забезпечення військових.
Бізнес нині почувається не найкраще через логістичні проблеми, труднощі з електроенергією, з кредитуванням. Якщо говоримо про аграріїв, то немає ціни, немає збуту та логістики. Якщо говоримо про промислові підприємства, то є спад споживання продукції в Україні, є питання з логістикою за кордон. Наприклад, до східних країн, скажімо, до Казахстану, продукцію треба везти через Туреччину автомобільним транспортом. Бо кораблі не ходять, паромів нема до Грузії та інших країн. То проблеми маємо великі. Бізнесу несолодко», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначив Ратан Ахмедов.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи варто платити дітям за хороші оцінки: пояснення чернігівського психолога
Секретар Менської міської ради Юрій Стальниченко розповів, що нині спостерігається зменшення більшості місцевих податків.
«У нас найбільше наповнення відбувається за ПДФО. То маємо мінус 30%, порівняно з 2021 роком. А це виходить мінус 7 мільйонів гривень. Тобто це означає, що люди не працюють. У відсотковому відношенні є й великі відхилення за іншими податками. Але там суми інші. Наприклад, мінус 800 тисяч гривень – це доходи з фізичних осіб.
Щодо місцевих податків майже по всіх статтях у нас був спад. Насамперед це дійсно пов’язано із війною, є певна невизначеність законодавства і спад виробництва. Також багато людей змушені були виїхати, тобто скорочення кількості робочих місць. Усе це вплинуло на кількість місцевих податків.
Були моменти, що можна не платити земельний податок, але це вже визначалися місця, де тривають бойові дії. То тільки там земельний податок можна не сплачувати.
Але хоч як би важко було, повністю також не можна скасувати податки, бо, по суті, тоді доведеться закривати лікарні та школи. Бо це все утримується за рахунок місцевих бюджетів.
Ми балансували – бачили, що торік у березні доходна частина виконалася на 40%, то розуміли, що треба якось економити. Балансували, зменшуючи видаткову частину», – розповів Юрій Стальниченко.
Ірина Осташко
