Чернігівці, які побачили бойові дії на власні очі, оговтуватимуться від пережитого не один рік. Війна не лише забирала життя, а й руйнувала все на своєму шляху.
Природа теж постраждала від бойових дій, адже понівечених, вирваних із корінням і згорілих дерев у нашій області дуже багато.
А як військову навалу пережило птаство? Про це розповів чернігівський зоолог Олександр Федун. За його словами, він із колегами саме займається вивченням цього питання.
«Проблема в тому, що не всюди ми можемо потрапити. Тими маршрутами, на яких ми раніше проводили дослідження в Чернігові, нині небезпечно ходити. Це стосується тієї самої Ялівщини. Але все одно трішки роботи ми виконали.
Хочу сказати, що птаство якось не дуже відреагувало на бойові дії. Схоже, що у них свої закони. Принаймні, мені так здається.
Нових якихось птахів, які залетіли б на територію Чернігівщини, не бачив. Нові види не з’являються і старі не зникли. Це у людей війна , а в них – свої турботи», – у коментарі для ЧЕline зазначив Олександр Федун.
.
У період бойових дій на Чернігівщині (до кінця березня – початку квітня) гніздитися почали лише окремі види пернатих, наприклад, воронові – граки, круки.
«Ми провели дослідження щодо чернігівських колоній граків. Виявили цікаві речі: вони розташовувалися якраз у тих місцях, де відбувалися бойові дії, в районі Хімволокно, на Пухова, Бєлова.
А в селах неподалік Чернігова, де були воєнні дії, прилітали шпаки, і вони, не зважаючи на вибухи, як і польові горобці, починали гніздитися. Але ж зрозуміло, що це було на віддалі від бойових дій – кілометрів 5-7», – розповів Олександр Федун.
Він зазначає, що решта птахів прилітала до нашого регіону фактично пізніше, коли на Чернігівщині вже було тихо.
До того ж, наші птахи двічі за сезон можуть гніздитися. Зокрема фахівець каже, що нині немає проблем із гніздуванням у синиць і польових горобців. Не вплинула на цей процес і нинішня прохолодна весна.
Олександр Федун зазначив, що наразі не потрапив на територію очисних споруд чернігівського водоканалу, де традиційно масив птаства досить серйозний.
До того ж, за його даними, нині зі сходу і півдня нашої держави, де, на жаль, точаться бойові дії, нові види пернатих до нас не летять.
Утім, нині орнітологи наголошують, що перебувають лише на стадії збору матеріалу, то ще зарано говорити, як війна вплинула на птахів. Бо нові дані треба порівнювати зі старими. Опрацьовувати зібраний матеріал і підбивати підсумки будуть пізніше.
Ірина Осташко
