За інформацією: Суспільне Чернігів.
Дмитро Падалиця. Суспільне Чернігів"Воно в крові. Дід на фермі все життя пропас. Мама говорила, що й прадід теж. Вівчарство — воно невигідне. Вигідніше тримати корів, ніж баранів. Те, що вони з’їдають, мені, мабуть, можна б було сто свиней вигодувати. Подобаються, та й усе".
Вівцями зацікавився в 11 років, коли допомагав сусідові. Спочатку батьки були проти.
"Козу купили, щоб бажання відбити. Якщо з’явилось бажання, то — бачу мету, не бачу перепон".
Отара овець Дмитра Падалиці з Чернігівщини. Суспільне Чернігів
Перші власні вівці у нього з'явились у 12 років.
"Одну подарували хрещена з хрещеним. А другу, я того літа якраз сусідові допомагав, вони мені подобались дуже сильно. І оце він подарував мені другу. Оце у мене дві кітних ярки з’явилось".
Робочий день у Дмитра розпочинається о 8-й ранку: спочатку він порається по господарству, далі овечки — на пасовище, а він влітку — по сіно, щоб вистачило на рік. Увечері тварини повертаються додому.
Дмитро Падалиця та його вівці. Суспільне Чернігів
"Вже як о 4-й вечора вийшов поратися, то о 2-й ночі й заходжу".
Заради своїх овечок Дмитро вивчився на ветеринара.
"Десь щось трапляється, то, звісно, тяма є, як його лікувати. Що не знаю — запитаю у старших ветеринарів".
Подальше життя бачить лише у своїй Киріївці. Хоча, каже він, є куди поїхати.
"Не хочу я міського життя. Не моє це. У нас гарні краєвиди в селі. Особливо у травні, то красиво, здорово".
Наразі Дмитро хоче збільшити поголів’я і відкрити фермерське господарство. Та для цього потрібна земля.
Дмитро порається по господарству. Суспільне Чернігів
"Просто хочу, скажімо, не вдома тримати, а за селом де-небудь. Щоб всього вистачало. Наприклад, зернових посіяти, щоб вистачило, не так на реалізацію, як на свої потреби".
Свої земельні паї жителі села, розповідає Дмитро, переважно здали в оренду на 40 років агрохолдингам. Тому він подав заявку на аукціон з оренди землі.
"Я подавав на два гектари: писав заяву, щоб два гектари в оренду взяти, та відповіді досі не отримав. Це я на громаду писав на початку червня".
Однак на перемогу в аукціоні, говорить, не сильно сподівається.
"Якби було, як у Європі, щоб на рік: от подається земля на аукціон — хто хоче з села її взяти, то бере. Якщо з села її не хоче брати, подають на загальне, щоб уже інші громади, кому вона більш потрібна. А так вони подали на загальний (аукціон, — ред.), великі агрохолдинги беруть, а з села жителі — ніхто не може взяти. Так само і я. Я ж не можу її взяти, бо я не витягну її по грошах на аукціоні".
Дмитро на своєму подвір’ї. Суспільне Чернігів
Начальник департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Олег Крапивний розповів, що наразі в Україні пільг для участі в земельних аукціонах чи отримання землі іншим способом для невеликих господарств не існує. Підтримати такий локальний бізнес може тільки громада.
"Всі земельні ділянки сільгосппризначення ще до повномасштабного вторгнення були передані органам місцевого самоврядування. То розпоряджаються ними органи місцевого самоврядування і визначають уже умови аукціону".
Начальник департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Олег Крапивний. Суспільне Чернігів
Якщо у громадах будуть зацікавлені в тому, щоб люди залишались працювати в селі, каже Олег Крапивний, там можуть розробити відповідні програми. За його словами, Дмитро Падалиця зможе скористатися лише державною підтримкою на овець. Проте, якщо її продовжать на наступний рік, бо цьогоріч вона вже закрита.
"Постанова Кабміну 918-та від 18.06.2022 передбачає підтримку на вівцематок, ярок, козематок в розмірі до двох тисяч гривень на одну голову".
Читати ще
Читати ще
Доглядає за господарством та веде ТікТок-блог про життя в селі: історія 20-річного хлопця з Чернігівщини
