За інформацією: Суспільне Чернігів.
Олександр Ларченко. Суспільне Чернігів
"Усі ми просто осиротіли без нього. Таких людей, сказати що їх мало — та їх немає. Він був один такий. У ньому суміщалося таке все людське: доброта, ліричність, романтичність. Він писав вірші, співав. І одночасно він був воїном, був полковником «Альфи»".
Михайло Мехед був першим керівником Дмитра. Розповідає, що військовий пройшов нелегкий шлях від рядового співробітника до керівника спецпідрозділу. Мав кілька відзнак й нагород за службу Україні.
Михайло Мехед. Суспільне Чернігів
"У нашому підрозділі є таке гасло: «Життя — Батьківщині! Честь — нікому!» То якщо порівнювати його життя — практично з 2014-го року й дотепер він стояв і захищав нашу державу".
За словами Олександра Ларченка, Дмитро мав великий бойовий досвід. З 2014 року брав участь в АТО, у 2017 звільнився зі служби за станом здоров’я. Але на початку повномасштабного вторгнення долучився до лав територіальної оборони, щоб захищати Чернігів.
Олександр Ларченко та Дмитро Лазаренко. Олександр Ларченко"Знаєте, тоді в 14-му році, (були розмови, — ред.) що ось-ось зараз це закінчиться. Але він приїхав і каже мені: «Саня, це на десять років мінімум». Тоді він побачив, як все відбувається. І аналітичний його мозок, він зрозумів, як це і що буде далі. Тому я навіть не здивувався, коли він приїхав до нас".
Подруга сім’ї Вікторія Лазаренко розповідає, що після відступу росіян боєць продовжив службу в складі 119-ї бригади територіальної оборони.
Вікторія Лазаренко. Суспільне Чернігів
"Він хворів і хворий виконував свої військові обов'язки й говорив своїй дружині: «Таня, мені погано». Таня говорила: «Тобі треба до лікарні». Він відповідав: «Я не можу покинути своїх хлопців, у нас тут гаряче». Ці розмови були дуже довго".
Помер Дмитро Лазаренко 16 листопада у лікарні.
"Він помер у неї (в дружини, — ред.) просто на руках у лікарні. Це людина, яка любила життя. Діма вчив всіх нас любити життя. Він дуже любив своїх дітей, дуже любив дружину, він любив країну, любив усіх. І зараз просто про цю втрату не можна сказати ніякими словами, бо це дуже боляче", — згадує подруга сім’ї.
У Катерининському соборі прощаються з військовослужбовцем Дмитром Лазаренком. Суспільне Чернігів
Чернігівець Сергій Петрикей пригадує, із Дмитром дружили 27 років. Каже: він завжди був мужнім чоловіком та воїном.
Сергій Петрикей. Суспільне Чернігів
"У нього була можливість демобілізуватися вже давно за станом здоров'я, але, на жаль, він завжди казав: «А як я можу піти? Я вчився, я все життя вчився бути військовим». Він до останнього ним був".
У Чернігові прощаються з військовослужбовцем Дмитром Лазаренком. Суспільне Чернігів
Поховали Дмитра Лазаренка на кладовищі Яцево. У нього залишилася дружина та четверо дітей.
Читати ще
Читати ще
«Такі люди кують перемогу»: на Чернігівщині попрощалися з 22-річним військовим Олександром Козловим
Читати ще
Ліс пам’яті висадили на Чернігівщині на честь загиблого захисника Сергія Єрмоленка
