Якщо є Міжнародний жіночий день 8 Березня, то цілком справедливо, що в календарі є й Чоловічий день. Щоправда, з’явилося таке свято не дуже давно і відзначають його в першу суботу останнього осіннього місяця. Цьогоріч Всесвітній день чоловіків припадає на 6 листопада.
Як вшановувати представників сильної статі в святковий день, жінки нехай вирішують самі, натомість ми пропонуємо розповідь про достойного і шляхетного чоловіка. Це – Максим Блакитний, заступник директора з наукової роботи Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського.
Робота в пана Максима серйозна, але водночас і творча. Бо у наш стрімкий час треба знаходити нові креативні підходи, аби привабити якомога більше відвідувачів. Та й сама дослідницько-наукова робота з насправді безцінними музейними фондами і колекціями не може бути нудною.
Про себе Максим розповів, що народився в Чернігові і що пристрасть до історії у нього з дитинства.
«Любов до історії «спалахнула» у школі (ЗОШ №19. – Авт.) завдяки вчителю історії Георгію Карибджаняну. Зумів на своїх уроках викликати цікавість як до історії України, так і до всесвітньої історії. А вже поглибили цей інтерес викладачі істфаку. До речі, я закінчив історичний факультет Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка».
.
Схоже, що доля прихильна до пана Максима, адже його мрія про роботу саме в історичному музеї стала реальністю.
«Робота передусім цікава тим, що ти постійно перебуваєш в оточенні «скарбів» української культури – експонатів різних часів і епох, що пов’язані з окремими людьми, подіями і мають різні «таємниці». Можна дивитися на ці предмети старовини не тільки у вітринах під склом, але й під час створення нових виставок та експозицій. Музей – це також й емоційне, «живе» спілкування з різними відвідувачами».
Окрім цього, чоловіку дуже подобається робота, пов’язана зі збиранням нових експонатів.
«Збирання нових експонатів – це одне із завдань музею. Щось люди приносять самі і віддають безкоштовно, щось, навпаки, пропонують оглянути, оцінити та придбати. На сьогодні переважно збираємо речі, що належать до ХХ століття та сьогодення. Передусім це матеріали чернігівців-учасників АТО, які експонуються в нашій філії – Військово-історичному музеї».
Наразі заклад активно готується до свого 125-річчя, що припадає на кінець листопада.
«Ось кілька днів тому проводили наукову конференцію. Йшлося про історію нашого закладу, колекції, розвиток музейної справи на Чернігівщині, співробітників, які присвятили життя музейній роботі. Ще дуже хочеться здивувати новою виставкою з нагоди поважного ювілею закладу. Вона також стосуватиметься музею, як він створювався, розвивався, словом, про усе – від витоків до сьогодення. Звісно, що виставка розповідатиме і про окремі сторінки з історії міста та області. Єдине, що от «червона» зона на Чернігівщині. То наскільки масштабними будуть заплановані заходи, покаже час».
Цікаве й насичене професійне життя не стає на заваді іншим справам до душі, зокрема подорожам Україною.
«Українська земля багата на всілякі мальовничі та чарівні місця, що викликають захоплення та подив».
Як і в багатьох, є час і для фізичних активностей.
«Дача під містом є, то треба працювати в сезон. Сад і город, як у всіх. Вирощуємо все, що може рости в наших кліматичних реаліях: овочі, фрукти, ягоди.
Щодо спорту, то віддаю перевагу їзді на велосипеді. Дуже часто в місті і за містом ним користуюся. У середньому 15-20 км за день наїжджаю».
Імовірно, активна життєва позиція та купа захоплень сприяють тому, що пан Максим завжди у хорошому настрої.
«Можу сказати, що в мене вкрай рідко буває поганий настрій. Рецепт порятунку – займатися улюбленою справою, коли робота, яка тобі подобається, стає частиною твого життя. І звісно, відпочинок на природі, який підживлює емоції».
–
