Часи, коли бібліотеки асоціювалися з такою тишею, що було чутно, як муха пролетить, із жіночками в окулярах із зачісками-гульками, які видавали книжки та робили відповідні записи про це в формулярах, а потім тихенько сідали на своє місце, – в далекому минулому. Натомість тепер це сучасні простори, де можна поспілкуватися з однодумцями, обмінятися інформацією, провести час із користю та збагатитися позитивними емоціями, що особливо важливо в нинішній важкий час.
КЗ «Городнянська централізована бібліотечна система» Городнянської міської ради на Чернігівщині особлива, тут завжди йдуть у ногу з часом і вигадують усілякі цікаві заходи і майстер-класи, аби зацікавити читачів. А віднедавна в закладі встановили шість батутів для дорослих. На таку ініціативу містяни відреагували по-різному. Одним вона припала до душі, а інші, навпаки, жартували і казали, що в бібліотеці батутам не місце. Про це і не тільки – в розмові з Ганною Щербаковою, директоркою КЗ «Городнянська централізована бібліотечна система».
Пані Ганно, як виникла ідея про батути в бібліотеці?
Цю ідею виношували ще до повномасштабного вторгнення. Адже хотіли якоїсь новинки для бібліотеки, чогось незвичного. До того ж, нині працюємо над тим, щоб бібліотечні простори були багатофункціональними, щоб людям із різними захопленнями було цікаво в нашому приміщенні.
Звісно, в нас багато людей читає і приходить до закладу задля цього. А є люди, які не читають книжки, а дізнаються різну інформацію за допомогою сучасних гаджетів. Але нам хочеться і цих людей якось залучити до бібліотеки.
А коли ми поставили великий батут для діток у нашому дитячому просторі, то радості дитячій не було меж. Дітки почуваються щасливими, стрибаючи на ньому, в них горять оченята. То ми й подумали: а чому б не зробити таке для дорослих? До речі, вправи на цих батутах корисні для здоров’я. Причому, підходять для будь-якого віку.
Для батутів, мабуть, й особливе місце потрібне?
Ми планували звільнити ще одне наше приміщення та зробити релакс-кімнату чи ретрит-кімнату. Тобто таку, де дорослий відвідувач може відпочити або провести час із користю. Наприклад, мама чи бабуся можуть приділити увагу собі й своєму здоров’ю, а дитина в цей час може перебувати в дитячому просторі.
До речі, один із напрямків роботи нашої бібліотеки – «Здорова людина – здорова нація». Ми популяризуємо, що треба піклуватися про себе, про своє тіло та здоров’я. У нас ця робота – нарівні з патріотичним вихованням, екопроєктами та іншими важливими напрямками.
Окрім того, в нашому місті досі не було отаких мінібатутів для джампінгу. Тому ми й вирішили, що це свіжа й цікава ідея. До того ж, не кожен може купити собі такий батут додому. А от прийти до бібліотеки і спробувати – під силу кожному.
Але водночас треба пам’ятати, що кожен сам відповідальний за своє здоров’я, знає свої протипоказання. Бо до стрибання на батутах також є невеличкі обмеження. Тож кожен має розуміти, можу я це зробити чи ні. Адже це ритмічні рухи, це кардіонавантаження, в тонусі все тіло перебуває під час стрибків. Але емоції від цього – неперевершені, суперпозитивні. Після стрибків люди кажуть, що це класно. Хоча зізнаються, що трішки важкувато, особливо якщо незвичний до такого.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Полуницю виростили і продали, а кошти – на військові потреби: ініціатива матері і доньки з села на Чернігівщині
Чи є вже охочі займатися?
Так. Є люди, які приходять і пробують. Ми навіть записали навчальне відео, вивели його на телевізор у цьому просторі і люди дивляться, вчаться. Бо це тільки перший місяць, як у нас є ці батути. Батути у нас нині стоять поруч із книгами, і перед вікнами. І плюс у тому, що коли стрибаєш – із вікна відкривається гарний краєвид центру міста. Поки так, бо трішки не встигли доробити ремонт у тому приміщенні, де планували встановити ці батути. Порушилися плани не тільки у нас, а й у всієї України. Але нічого, плани – попереду, ремонт ще зробимо.
Але в цій кімнаті, де батути стоять поруч із книгами, все одно просторо. Навіть вони як реклама для нашого закладу, бо люди приходять і запитують: «Що то у вас таке?». Бо дехто і не знає, що то. Ми розповідаємо. І відвідувачі хочуть спробувати пострибати. Переважно хочуть дівчатка, хлопцям не так цікаво. Дівчатка 14-15 років уже не хочуть на дитячому батуті стрибати, а дорослі їм припали до вподоби.
На сьогодні ми хочемо підібрати людину, яка буде не те щоб інструктором, а відповідальною за цю справу. Можливо, тренером. Але особливих тренувань не буде, бо це руханка, прийти може кожен.
Хочемо, щоб наш простір був потрібен і жителі нашого міста були задоволені. Але безумовно, найголовніша наша мета – популяризація книжки. А батутами ми популяризуємо книжки про здоров’я. І намагаємося підвищити імідж бібліотеки. Щоб наш заклад був тим місцем, куди люди йдуть залюбки, адже це територія для всіх, тут кожен може собі знайти цікавиночку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Під час ворожого вторгнення ховала твори Шевченка й Лесі Українки»: реалії бібліотеки в селі Тур’я (Фото)
Міська рада батути купила?
Ми цей проєкт реалізували за сприяння міської ради. Причому наш давній задум підтримали депутати.
Люди не казали, що це ви понавигадували таке в бібліотеці?
Так, спершу люди писали, що смішно, що це вже не бібліотека. Але ми всі розуміємо, що стереотип про бібліотеку-книгозбірню треба ламати. Адже нині все не так. Сучасні бібліотекарі можуть усе. Вони аніматори, психологи, можуть вислухати, порадити, перенаправити. Це такі люди, які володіють інформацією про багато речей.
А дехто нам у відгуки писав, що тепер можна читати та стрибати. І так, дійсно, у нас можна пострибати, почитати. Ми в нашій громаді хочемо зробити бібліотеки територією для кожного. Щоб у нас було зручно, цікаво. Звісно, велику роботу робимо для дітей. Для них у нас створений живий куточок, встановлений великий батут, є багато іграшок, книжок. У нас щодня проходять якісь заходи, майстер-класи. У нас є проектор і мультфільми крутимо. Тож кожна дитинка може знайти для себе щось цікаве. І ми живемо гаслом, що діти мають бути щасливими. І нині це також на часі.
Тобто прагнете, щоб усім-усім у вашому закладі було комфортно?
До нас приходять жінки і плетуть маскувальні сіточки для наших воїнів. Хто скільки може приділити часу, стільки й працює. Маємо простір для молоді, де можна подивитися футбол, поспівати пісень і пограти на гітарі, молодь може провести якесь своє молодіжне засідання.
І для більш дорослого користувача теж хотілося б щось зробити. Зокрема у нас є простір, де можна просто посидіти і почитати журнал, скористатися інтернетом, комп’ютером. Тож нам хотілося ще чогось, щоб було «Вау!». І в цьому нам допомогли батути, тим більше, що ніде такого немає.
Ми прагнемо, щоб наша бібліотека була поліфункціональною територією. І серед наших планів ще дуже багато всього незвичайного та цікавого, яке зовсім ламає стереотипи, що це бібліотека.
–
Ірина Осташко
