Сьогодні на Алеї пам’яті у Вересочі відкрили чотири нові меморіальні стенди на честь полеглих Захисників України – Валентина Сови, Миколи Волинка, Станіслава Басацького та Руслана Бездєтка.
Про це повідомляє Куликівська селищна рада.
За кожним портретом – ціле життя. Дитинство і юність, навчання, робота, родина, плани, які могли б здійснитися. І рішення стати на захист України, ціна якого виявилася найстрашнішою.
Право відкрити меморіальні стенди було надано рідним загиблих Героїв.
Чин освячення меморіалу звершили настоятель Катерининської церкви, секретар Чернігівської єпархії Православної церкви України протоієрей Роман Кіник і протоієрей Петро Олекшій. У спільній молитві присутні вшанували пам’ять полеглих воїнів і помолилися за їхні родини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Прилуцькому районі знайшли бойові частини російської ракети і БпЛА (Фото)
Життєвий шлях Героїв:
- Валентин Сова народився 8 травня 1974 року у Вересочі. Навчався у вересоцькій та борзнянській школах. Працював у колгоспі, згодом – на Куликівському молокозаводі. У 2015 році брав участь в АТО, а в червні 2024-го знову став до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання у складі 61-ї окремої механізованої Степової бригади, зокрема допомагав евакуйовувати поранених побратимів. 29 грудня 2024 року загинув поблизу населеного пункту Черкаська Конопелька Суджанського району Курської області. Понад рік рідні жили надією на його повернення.
- Микола Волинко народився 26 серпня 1987 року в Ніжині. У дитинстві переїхав із родиною до Вересочі, де закінчив місцеву школу. Здобув професії електрозварювальника та водія, працював у Дарницькому депо, на підприємстві «Куликівське молоко», їздив на заробітки. У жовтні 2024 року був мобілізований до Збройних Сил України. Служив у мінометному взводі аеромобільного батальйону. 5 травня 2026 року загинув поблизу населеного пункту Коломійці Синельниківського району Дніпропетровської області внаслідок удару ворожого FPV-дрона.
- Станіслав Басацький народився 6 липня 2006 року у Вересочі, закінчив місцеву школу. Після навчання вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, здобув звання молодшого сержанта та підписав контракт зі Збройними Силами України. Служив головним сержантом механізованого взводу 158-ї окремої механізованої бригади. Боровся на Сумському напрямку. 16 липня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу Андріївки Сумського району отримав смертельні поранення. Майже рік вважався зниклим безвісти. У липні 2026 року після ДНК-експертизи рідні отримали підтвердження найстрашнішого.
- Руслан Бездєтко народився 15 липня 1988 року в селі Костобобрів Семенівської громади. Закінчив місцеву школу, здобув вищу освіту в Сумському національному аграрному університеті за спеціальністю «промислове та цивільне будівництво», працював інженером-будівельником. На початку 2021 року підписав контракт із Державною прикордонною службою України, дослужився до звання старшого сержанта, обіймав посаду начальника групи інспекторів прикордонної служби. 15 червня 2025 року загинув, захищаючи Україну, в районі населеного пункту Мхи Семенівської громади Новгород-Сіверського району. Родина Руслана, рятуючись від війни, знайшла свій новий дім у Вересочі. Тут відтепер буде поруч на світлині і їхній син-захисник.
Після хвилини мовчання присутні поклали квіти до меморіальних стендів. Для родин це ще одне місце, куди можна прийти, зупинитися перед знайомим обличчям, подумки поговорити з найдорожчою людиною. Для громади – нагадування про ціну, яку українці платять за право жити на своїй землі.
Відтепер на Алеї пам’яті у Вересочі – 13 портретів полеглих Героїв. Тринадцять людських доль, тринадцять родинних історій, у яких війна назавжди залишила порожнє місце.
–
