Від 16 січня 2021 року набуває чинності ст. 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Так відбувається остаточний перехід всієї української сфери обслуговування на державну мову. Тепер аби не порушувати закон всі надавачі послуг, незалежно від форми власності зобов’язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про свої товари та послуги українською. Винятком може стати лише прохання самого клієнта в обслуговуванні його іншою мовою прийнятною для обох сторін.
Де запрацює
Норма закону стосується не лише сфери торгівля. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь відзначає, що стаття, яка починає діяти від 16 січня, передусім стосується сфер, пов’язаних з торгівлею (супермаркети, магазини, АЗС), закладами культури (бібліотеки, музеї, театри), освіти (гурткова робота, додаткові освітні послуги), фізичної культури і спорту (секції, гуртки), сфери охорони здоров’я та соціальних послуг (діагностичні центри, лабораторії, консультаційні послуги). А також – кафе, ресторанів, сфери розваг тощо.
Ці нововведення анонсувалися вже давно, тож нині бізнес розділився на тих, хто вже організував обслуговування українською мовою, зокрема такі мережі як «Сільпо» та «Нова Пошта», і на тих кому треба буде пристосовуватись прямо зараз а можливо навіть і заплатити декілька штрафів за своїх горе-працівників.
Не виключає такої можливості й співвласник магазину «Адреналін» Сергій Воробйов. За його словами, про українізацію свого бізнесу бізнесмен думав ще до відкриття магазину в 2004 році. Він хотів зробити бренд саме українським, і тому навіть обирав назву, де була б літера «і» чи «є». Проте про українську мову в сфері обслуговування пан Сергій особливо не думав, та й сам спілкувався російською. Зараз же розуміє всю серйозність вимог закону, але не впевнений, що працівники його магазину зможуть дотримуватись нового законодавства.
– На сьогодні день весь персонал магазину «Адреналін» проінструктований, що з 16 січня мовою обслуговування має бути українська. В гіршому випадку – штраф для підприємця, якому належить бізнес. Кожен член колективу знає українську мову і я впевнений, що всі змогли б здати іспит, але зараз вони відповідають на дзвінки та обслуговують на тій мові, на якій їм зручно. Якщо до них звертаються українською, то є ті, хто перейде на українську, а є ті, хто продовжить говорити російською. Що з цим робити, я чесно не розумію. Поки в моїх працівників, на жаль, немає особливого бажання обслуговувати наших клієнтів українською, – зазначив Сергій Воробйов.
На думку бізнесмена, неправильно, що штраф за обслуговування російською мовою накладається виключно на власника бізнесу. Він впевнений, що якщо б і той співробітник, який відповів російською, теж ніс фінансове покарання, всі б чітко розуміли мотивацію говорити українською, бо інакше втратиш кошти.
Міські служби готові
Також певні проблеми можуть виникнути й в міського контакт-центру, куди чернігівці звертаються з різноманітними проблемами в сфері ЖКГ та благоустрою міста. За нашою інформацією, оператори даного контакт-центру частенько вживають російську мову під час спілкування та оформлення заявок від містян, хоч керівниця центру Оксана Дубровна і спростовує цю інформацію.
– Всі розмови наших операторів з мешканцями Чернігова записуються і я можу кожен з них прослухати. Зараз можу з впевненістю сказати, що вітаються оператори в будь-якому випадку українською, а ось далі все залежить від мови якою розмовляє співрозмовник. Якщо людина звертається російською, то й оператор переходить на російську аби всім було зручно. У випадку коли звертаються українською, оператори після привітання просто продовжують говорити українською, – зазначила пані Дубровна.
Звичайно, що до 16 січня в спілкуванні операторів російською немає нічого кримінального, але після того, як 30-та стаття мовного закону вступить в дію, їм загрожуватимуть штрафні санкції.
Штраф за невиконання норми 30-ї статті мовного закону складає від 300 до 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 5 100 грн до 6 800 грн). Сплачувати його буде не той хто ігнорував українську під час обслуговування, а той хто взяв його на роботу.
– Я звісно дам розпорядження нашим працівникам про обслуговування чернігівців українською мовою з 16 січня, але в той же час вони будуть питати у співрозмовника якою мовою йому буде зручніше говорити, і переходитимуть на мову співрозмовника, якщо ті будуть не проти. Українську в нас знають всі, і якщо співрозмовникам буде зручно спілкуватись українською, то в нас проблем не виникне. На даний момент, дзвінків до контакт-центру від україномовних чернігівців надходить приблизно 20% від загальної кількості. З них десь 1% обурюється, коли старший оператор може передзвонити заявнику аби перевірити інформацію по заявці і скаже російською: «Здравствуйте, старший оператор Елена, вы размещали заявку…», – говорить керівниця міського-контакт центру.
Як бачимо чернігівський бізнес та комунальні структури вже думають як пристосуватись до вимог часу без збитків для свого підприємства. Але у випадку з контакт-центром, його керівництво під видом дотримання закону, по суті планує його порушувати. Адже співрозмовник має не дозволяти тому ж оператору говорити іншою мовою окрім української, а лише особисто просити перейти на неї. І тільки в разі, якщо інша мова, якою просить його обслуговувати співрозмовник, прийнятна для працівника, він може без загрози штрафу на неї перейти.
У разі порушення права на отримання інформації та послуг українською мовою, мовний омбудсмен Кремінь рекомендує споживачам звертатись до працівника відповідної установи з проханням обслуговувати його українською, потім до менеджера або вищої керівної посадової особи, з проханням виправити ситуацію та зафіксувати порушення у книзі скарг. Окрім цього можна скласти скаргу на ім’я Уповноваженого із захисту державної мови. Варто пам’ятати, що завжди треба надавати максимально повну інформацію про суб’єкт господарювання, обставини та докази, що підтверджують порушення.
Еженедельник "Семь Дней"
