За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: Чернігів Суспільне (архів)
Гіпертрофічна кардіоміопатія – це серцеве захворювання, яке може ніяк не проявлятись до певного часу та спричинити раптову смерть. У 50% випадків воно передається від матері до дитини. Як убезпечитися та що варто знати про діагностику і перебіг цього захворювання, а також про операції на серці, які роблять у разі такої патології? Про все це розповідає гість програми Юлії Найди "Відверто з лікарем" на "Українському радіо. Чернігів" кардіохірург Ігор Венгер.
Кардіоміопатія – це ураження серцевого м'яза, це ціла група захворювань, є:
- дилатаційна кардіоміопатія;
- гіпертрофічна кардіоміопатія.
Чим відрізняються гіпертрофічна кардіоміопатія від дилатаційної кардіоміопатії
Ігор Венгер пояснює, якщо при дилатаційній кардіоміопатії у пацієнтів спостерігається значне збільшення розмірів серця і зниження скоротливої здатності, то при гіпертрофічній кардіоміопатії – навпаки: йде потовщення усіх стінок серця, внаслідок цього камери серця стають меншими, і таким чином утруднюється вихід крові із порожнини серця уже в аорту. По суті, звужується вихідний тракт лівого шлуночка. І виходить так, що оцей серцевий викид не задовольняє потреби організму.
При дилатаційній кардіоміопатії падає систолічна функція і люди скаржаться на:
- задишку;
- набряки ніг;
- може бути втрата свідомості.
"Зачасту, у них порушення ритму. І, коли уже систолічна функція у них подає до таких показників, коли фракція викиду лівого шлуночка стає менше ніж 20, тоді серцевий м'яз людини вже не забезпечує власний організм і таким людям ми пропонуємо операцію по заміні серця на донорське серце – трансплантація", – каже Ігор Венгер.
Ігор Венгер. ФОТО: Суспільне Чернігів
За його словами, причин виникнення дилатаційної кардіоміопатії може бути безліч: зокрема, інтоксикація алкоголем чи побутові отруєння. І симптоми зачасту спостерігаються повільно, роками: задишка наростає і т. п.
Натомість гіпертрофічна кардіоміопатія може виникнути раптово.
"У моменти, або високих психо-емоційних переживань, або якогось такого дуже великого фізичного навантаження".
І підступність гіпертрофічної кардіоміопатії полягає в тому, що вона характеризується раптовою смертю.
"Коли дослідили раптові смерті у молодих людей, які ніколи ні на що не скаржилися (це і спортсмени: маємо приклади, коли під час футбольних матчів футболісти, були такі випадки, падали замертво), коли проводили вже паталогоанатомічні дослідження, то у цих пацієнтів якраз знаходили гіпертрофічну кардіоміопатію".
Як вчасно діагностувати гіпертрофічну кардіоміопатію
Як зазначає Ігор Венгер, вчасно діагностувати таке захворювання, як гіпертрофічна кардіоміопатія, допоможе ультразвукове дослідження (УЗД) серця.
"Враховуючи, що це хвороба спадкова (у 50% випадків передається від матері до дитини) і, скажімо так, не дуже діагностована, тому, якщо у сім'ї, хоча б у когось знайшли таке захворювання, то ми радимо пройти УЗД усім родичам: і близьким, і навіть далеким. УЗД серця – це безболісна процедура, не займає багато часу і не дороговартісна".
За словами Ігоря Венгера, зачасту це захворювання виявляють, або при планових оглядах, або в ході звернень і діагностики щодо супутніх захворювань. Бо ж, як правило, люди з гіпертрофічною кардіоміопатією до певного моменту взагалі не мають ніяких скарг.
Серце у розрізі. ФОТО: Gettyimages (ілюстративне)
Саме тому лікар радить кожній людині після 40-а років раз на рік робити повне обстеження: кардіограму, УЗД серця, аналізи (холестерин, гемоглобін і т.д.).
Це необхідно й через те, щоб вчасно виявити та пролікувати супутні захворювання, які ускладнюватимуть ситуацію.
"Якщо все нормально, живіть ще рік спокійно. Або це допоможе на ранніх стадіях виявити якесь захворювання, якщо воно є, і тут же розв'язати проблему. Це ж стосується і захворювань серця. Якщо є якісь прояви атеросклерозу і оці бляшки ще тільки почали формуваться, то правильно скорегована дієта, призначені ліки, які знижують холестерин або кроворозріджуючі препарати, хай не убережуть вас від зустрічі з хірургом, але відтермінують цю зустріч на багато-багато років", – каже Ігор Венгер.
Чи одразу потрібна операція
Як лікувати пацієнта, у якого виявили гіпертрофічну кардіоміопатію, лікарі визначаються по факту.
"Якщо є тільки якісь підозри на це захворювання і воно ще не потребує хірургічного втручання… А такими критеріями слугує якраз градієнт тиску на вихідному тракті лівого шлуночка, чи є, чи немає підтягування передньої стулки мітрального клапана у вихідний тракт лівого шлуночка і товщина міжшлуночкової перетинки. Тобто, в нормі вона повинна бути не більше сантиметра. Ну, якщо у людини 1,5 см і градієнт невеликий, тоді ми можемо, в принципі, зачекати, раз у пів року робити УЗД і дивитися: буде міняться перегородка у своїй товщині, чи ні", – пояснює Ігор Венгер.
Ігор Венгер робить операцію на серці. ФОТО: Суспільне Чернігів (архів)
Також, за його словами, багато чого залежить від того, який спосіб життя веде людина, наприклад, чи вона займається фізичною тяжкою працею, чи ні.
"Якщо у людини генетично закладена ця гіпертрофія, і якщо вона ще буде мати дуже великі фізичні навантаження, то це може пришвидшити перебіг захворювання. Хвороба – вона одна, але прогресування її індивідуальне у кожного окремого пацієнта. У одного цей процес може протікати за рік, за декілька років, а у іншого – більш повільно".
Також впливають супутні захворювання.
"Найпоширеніше – це цукровий діабет. Можуть бути системні захворювання, які перенесені, такі, як ревматизм. Зараз дуже багато зустрічається, особливо у молодих людей, на фоні перенесеної короновірусної інфекції дуже багато зараз є міокардитів. Міокардит – це інфекційне запалення самого м'язу серцевого. Такі захворювання вони також можуть потенціювати протікання вже існуючого захворювання".
Як роблять операції на серці
Гіпертрофічну кардіоміопатію діагностують, як у дітей, так і у людей середнього та поважного віку, але:
"Одна справа, коли ми робимо операцію пацієнту у 50 років, і інша справа, коли ми це робимо у 80 років. Поняття "гарантія" в медицині не існує", — каже Ігор Венгер.
За його словами, завжди залишаються від 2% до 5% (це світова практика) випадків, у яких можуть виникати ускладнення при операції.
Проте, медицина не стоїть на місці, розказує чернігівський кардіохірург.
"Не так давно ми вже самостійно оперували пацієнтку, у якої також була виражена гіпертрофічна кардіоміопатія: товщина міжшлуночкової перетинки була більше двох сантиметрів. Але ця патологія в неї була ще поєднана із стенозом аортального клапана і була виражена недостатність на мітральному клапані. Цю операцію ми зробили самостійно, ми виконали протезування аортального клапана. Зробили резекціюРезекція — зрізання, операція по частковому видаленню. надлишкового міокарду з міжшлуночкової перетинки, і виконали пластичну операцію на мітральному клапані", — говорить Ігор Венгер.
Він каже: якщо раніше основна методика кардіохірургів у боротьбі з гіпертрофічною кардіоміопатією — це була процедура Мароу: висікання надлишкового розростання міжшлункової перетинки, і робили протезування мітрального клапана, щоб не було систолічного підтягування передньої стулки, то тепер використовують революційну методику Феррацці.
"Вона полягає в тому, що там також відбувається висічення надлишкового, але це операція більш фізіологічна, бо зберігає мітральний клапан свій, рідний: там просто відсікаються лишні хорди, які у зв'язку з гіпертрофічною кардіоміопатією потовщуються і стають коротшими, і вони підтягують оцю створку", — розповідає Ігор Венгер.
Як він пояснює, збереження свого клапана фізіологічно — це краще, ніж протез. Це дозволяє пацієнту повернутися до більш повноцінного життя, приймати менше ліків.
Чернігівські лікарі роблять операцію на серці. ФОТО: Суспільне Чернігів (архів)
Взагалі операції на серці бувають:
- на працюючому серці, без його зупинки (як пояснює Ігор Венгер, це шунтування коронарних артерій, і в 98% випадків чернігівські кардіохірурги роблять операції саме так — не виключаючи серце з роботи);
- на непрацюючому серці. Це, коли потрібна корекція всередині серця (клапани, міжшлуночкова перетинка, міжпередсердна перетинка), тоді необхідно серце відключати з роботи. Воно зупиняється, на цей період прокачується спеціальний консервуючий розчин, який зберігає міокард. І в цей час працює апарат штучного кровообігу — штучне серце. Залежно від складності операції, серце пацієнта зазвичай зупиняють на час від 1 до 2 годин та понижують температуру організму на цей період.
Які ускладнення можуть бути після операції на серці
Операція на серці — це стрес для організму і, якщо є якісь супутні захворювання, вони можуть загострюватися.
"Тому, якщо це не стосується екстренних операцій, то оперуємо після повного обстеження. І якщо ці супутні захворювання є, то ми намагаємось їх перевести у таку ремісію, щоб їх наявність мала мінімальний вплив на протікання післяопераційного періоду", — говорить Ігор Венгер.
За його словами, рецидиви трапляються, але це не так швидко — можуть пройти десятиріччя.
Рекомендації, яких необхідно дотримуватись протягом місяця після операції:
- обмежити тяжку фізичну активність;
- уникати скупчення людей, щоб не приєдналася супутня інфекція.
Рекомендації, яких необхідно дотримуватися протягом життя:
- здоровий спосіб життя;
- періодичні обстеження.
