Від 24 лютого 2022 року українці живуть у постійному стресі, тривозі й невизначеності. Звісно, в українську Перемогу вірять усі, але ніхто достеменно не може сказати, коли вона настане та яку ціну за неї ще доведеться сплатити нашому народу.
У прикордонних громадах реалії взагалі особливі, бо щодня – як на діжці з порохом. Не знаєш, куди і що може прилетіти. Зокрема, село Єліне, що в Тур’янському старостинському окрузі, обстрілюють постійно. Люди звідти повиїжджали. Наразі залишаються всього п’ятеро жителів. Є люди, які живуть в інших населених пунктах, але порають город у Єліному. Нині тут господарські турботи такі, як і всюди: зібрати врожай і підготуватися до зими, щоправда, як уже зазначалося, в особливих умовах.
«Безпекова ситуація така ж, як і раніше, не змінилася – стабільно-тривожна. У Тур’ї ще більш-менш нормальна, а в селі Єліне все те саме. Буквально минулого тижня спілкувався з людьми, які копали там картоплю, то розповідали, що доводилося робити паузи в роботі та ховатися до погреба.
А потім вони телефонували і казали, що всі, на щастя, живі та здорові і нічого довкола не горить. У селі Єліне як жили, так і залишаються п’ятеро людей. Деякі, щоправда, планують восени виїжджати, як урожай зберуть, зокрема, дідусь із бабусею, які свого часу перебралися з Маріуполя до Бучі, а потім із Бучі – до Єліного. То вони планують повертатися назад до Бучі», – розповідає Олександр Артюшенко, староста Тур’янського старостинського округу.
А загалом жителі округу – не тільки в Єліному, а й у Тур’ї та в селі Млинок, що за п’ять кілометрів від села Єліне – до сезону холодів майже готові.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Воїни з Чернігівщини потребують допомоги
«Людям, які потребували дров, уже більш-менш допомогли. Пенсіонери щороку з пенсії купують собі дрова. До того ж, є в нас хлопці, які займаються заготівлею дров, то возять і продають за замовленням вже рубані дрова. То до зими більш-менш готові. Якою вона видасться, побачимо. Бо вже подейкують, що восени-взимку будуть вороги знову атакувати об’єкти української енергетики. Наскільки це правда, хтозна. Але наші люди вже запаслися ліхтариками, хто акумулятор придбав, хто безперебійник, бо можуть виникнути різні ситуації.
На старостат благодійники виділили генератор. То як раптом зникне світло, будемо забезпечені електроенергією на якийсь період.
Я спілкувався з людьми, то кажуть: «Перезимуємо. Головне, щоб війна закінчилася», – запевняє Олександр Артюшенко.
–
Ірина Осташко
