Військовому пенсіонеру з міста Сновськ Віктору Пузику близька та небайдужа тема краєзнавчих досліджень. Займається пошуками він уже років зо 20, як вийшов на пенсію.
«Мені дуже цього хотілося. Але я – не перший, хто займається такими дослідженнями в нашій громаді. Вчитель історії з села Рогізки провів велику роботу з вивчення хуторів, зокрема є праця «Рогізківські хутори». Там описаний і час царизму, і військова доба, й інші факти.
А я хочу видати додаткову інформацію про хутір Радишевський», – прокоментував «ЧЕЛАЙН» Віктор Пузик.
Матеріали він досліджує в архівах, бібліотеках, а також збирає спогади старожилів.
«Я досліджую хутір Радишевський. Бо вивчати інші хутори важко, оскільки кінці неможливо знайти. Люди, які в них жили, померли, а про нащадків нічого не відомо.
А в жителів Радишевського нащадки залишилися, які ще щось пам’ятають із розповідей дідусів і бабусь про хутірське життя», – повідомив Віктор Пузик.
До того ж, цей хутір цікавить дослідника ще й тому, бо свого часу там жили його родичі.
«Мої предки – з хутора Радишевського. Раніше там було приблизно 40 хат. Але у 30-х роках ХХ сторіччя почалося укрупнення населених пунктів, коли людей із хуторів силою змушували переселятися в села. Тож із цього хутора люди переселялися хто куди – в Рогізки, Кучинівку, Сахутівку й інші села.
Однак на хуторі залишилися могили родичів, то в 70-80-90-ті люди приїжджали на хутір і поминали родичів. Ось на «діди» я поїду туди, пом’яну рідних й інших людей, які там жили», – зауважив чоловік.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди можуть залишитися без води: в селі на Чернігівщині не можуть знайти причину
На хуторі жили прадід і прабабуся Віктора Пузика, які пережили розкуркулення.
«Будинок моєї сім’ї розібрали та перевезли до Кучинівки. Там із цього будинку збудували початкову школу. Але вже ця будівля розвалилася. Вітряк, який прадід збудував, також перевезли до села Вершини, і до 1964 року він ще працював. Був на хуторі будівельний ліс, теж у колгосп забрали.
Онук дядька мого прадіда жив у селі Низьківка. У 1992 році я його зустрів. Він звернувся до влади через закон про реабілітацію жертв політичних репресій. Тоді видавали якісь копійки за майно, яке відібрали у радянський час. А забрали дуже багато, не тільки у моєї родини, а в усіх тих людей. То мій родич зі сльозами на очах розповів, що за забране майно отримав компенсацію, що дорівнює двом пачкам цигарок і буханці хліба. Це компенсація за відібрані реманенти, тварин», – розповів Віктор Пузик.
І ще цікавий факт: за словами Віктора Пузика, відповідно до кадастрової оцінки, на хуторі Радишевський – найкраща і найдорожча земля в усьому Сновському районі.
Історію цього хутора Віктор Пузик збирається досліджувати, допоки живий і вистачить сил.
–
Ірина Осташко
Фото – газета «Промінь»
