За інформацією: Суспільне Чернігів.
На колажі зображена будівля частково зруйнованої поліклініки Чернігівської районної лікарні та перша лікарня, яку відкрили у 1956 році, як Бобровицьку дільничну. Суспільне Чернігів
Чернігівська центральна районна лікарня починала свою роботу, як Бобровицька, 1956 року, й мала тоді 15 ліжок для хворих. 2026-го — їх 285. Ця лікарня пережила два російських удари — 2022-го та 2024-го. Саме через своє розташування, практично на околицях Чернігова, вона була поряд із районом активних бойових дій на початку повномасштабного вторгнення. Через це будівля поліклініки була серйозно пошкоджена та не придатна для роботи. Не працює вона й досі. На її відбудову залучили гроші з ініціативи United 24. Щодо решти відділень на території, то до 2024-го їх майже всі відремонтували й вони працювали, доки російські ракети не поцілили у непрацюючий готель навпроти.
Цьогоріч, 16 квітня, лікарні виповнюється 70 років. Це одна з тих медичних установ у Чернігові, які зазнали пошкоджень внаслідок війни найбільше. Про виклики, відбудову, залучення донорів та як живе лікарня зараз — читайте у репортажі Суспільного.
"Зробити так, щоб заклад працював за будь-яких умов"
До районної лікарні журналісти Суспільного приїхали 14 квітня. Того дня Чернігів вкотре атакували російські безпілотники. Поцілили вони тоді в адміністративну будівлю у центральній частині міста. Біля "районки", саме так лікарню називають місцеві, вибухи також чули.
Генеральна директорка медзакладу Інна Фесенко через це відтермінувала розмову. Каже: "Давайте вийдемо до коридору". Хоч персонал лікарні вже й звик до звуків війни, тут не забувають, в якому стані відділення були 2022-го та 2024-го.
Фесенеко очолила райлікарню у вересні 2023-го. Про свій головний та єдиний виклик вона каже так: "Зробити так, щоб заклад працював за будь-яких умов".
"Тому що пацієнтів менше не стає. Під час воєнного стану їх більше, вони важкі. Постійно змінюються правила роботи з НСЗУ — це теж виклик. Постійно треба за цим слідкувати і, відповідно, налаштовувати роботу лікарні", — додає гендиректорка.
Генеральна директорка Чернігівської центральної районної лікарні Інна Фесенко. Суспільне Чернігів
Адміністративна будівля, де ми спілкувалися, відбудована, та й загалом на території лікарні більшість відділень відновлені. Щоб це зробити та відновити прийом людей, потрібно було шукати та залучати донорів.
"У наш час, на жаль, жодне підприємство не може вижити без донорів, а, враховуючи те, що ми двічі були зруйновані, то ми б не вижили. 2024 року ми залучили приблизно 47 мільйонів донорських коштів у різному вигляді. Це були: гроші, матеріали, ліки, продукти. 2025-го — близько 20 мільйонів гривень", — розповідає Інна Фесенко.
На території Чернігівської районної лікарні. 14 квітня 2026 рік Суспільне Чернігів
Відбудована адміністративна будівля Чернігівської районної лікарні. 14 квітня 2026 рік Суспільне Чернігів
На території Чернігівської районної лікарні. 14 квітня 2026 рік Суспільне Чернігів
На території Чернігівської районної лікарні. 14 квітня 2026 рік Суспільне Чернігів
На території Чернігівської районної лікарні. 14 квітня 2026 рік Суспільне Чернігів
Ця допомога, за її словами, має бути постійною. Для цього лікарня бере участь у виставках за кордоном. Там вони показують зруйновані приміщення, таким чином шукаючи донорів.
Найбільше пошкоджена поліклініка
Найбільше у лікарні пошкоджена будівля поліклініки, яку чернігівці та гості бачать дорогою з південно-східного в'їзду до міста. Вона та інші будинки поряд є "свідками" бойових дій 2022-го та російських атак після.
"Лікарня розвивалась, у COVID-19 приймала пацієнтів, дуже потужне інфекційне відділення працювало, але з приходом повномасштабної війни практично всі приміщення були так чи інакше зруйновані", — каже Інна Фесенко.
Інфекційне відділення відновили ще 2022 року коштом Міжнародного комітету Червоного Хреста, розповіла гендиректорка. Інформацією, скільки саме на це витратили коштів, у лікарні не володіють, адже не вони розпоряджалася кошторисом цього ремонту.
"Кошти на поліклінічне відділення збирала французька фармкомпанія Servier. Вони виступають донорами на ремонт, бо там зруйнувано все, починаючи від комунікацій і до самої будівлі. Першу чергу ми вже зробили 2024 року — це консервація. На це пішло 22 мільйони гривень. Зараз тривають торги щодо відбудови другої черги, гроші вже є на це. На сьогодні ця сума на відновлення — 283 мільйони гривень. Їх зібрали через ініціативу United24".
Перші торги лікарня оголосила у жовтні 2025 року, але вже через кілька місяців їх скасував Антимонопольний комітет, каже гендиректорка. На запитання — чому, вона відповіла наступне:
"Різні причини були. Скаргу подали учасники торгів. У листопаді з'явилася нова постанова про моніторинг цін на будівельні матеріали. Ми повинні брати ціни для порівняння у трьох виробників по всій Україні. Не кожен виробник хоче їх надавати. На сьогодні ми готові вже оголошувати торги знову. Ми проаналізували ціни, визначили договірну ціну. Скоріше за все, цього тижня ми оголосимо їх вдруге (13-19 квітня, — ред.)".
Як ідеться у тендері на капітальний ремонт приміщень будівлі поліклініки Чернігівської райлікарні, скаргу подав консорціум "Ренесанс Україна". Вони не погодились з рішенням замовника (райлікарні, — ред.) про визначення переможця закупівлі (приватне підприємство "Семидар", — ред). Вони вважали переможця "незаконним та таким, що порушує законні права та інтереси, а також принципи здійснення публічних закупівель та недискримінації учасників, що свідчить про упереджене ставлення з боку замовника".
Також латвійська благодійна організація Tavi draugi має допомогти з вібудовою сховища, розповідає Інна Фесенко. На це необхідно 27 мільйонів гривень.
"Вони самі будуть готувати проєкти, самі підрядника шукати. Сам проєкт будуть виконувати теж. Вони нам вже допомогли, відремонтували повністю дитяче відділення та зробили благоустрій 2025-го. На це все витратили близько 30 мільйонів гривень".
Народжуваність у районі стала меншою
Педіатричне відділення теж має свою історію. Саме цю будівлю відкрили 1956 року, як Бобровицьку дільничну лікарню. Згодом територія лікарні та корпуси розширилися, а 1957-го вже відкрили Чернігівську районну лікарню на 50 ліжок.
Стенд з рішенням виконкому Чернігівської райради про відкриття Бобровицької дільничної лікарні від 14 квітня 1956 року Суспільне Чернігів
Стенд з архівними фотографіями, які вціліли з будівлі полікліники, тепер розташований в адміністративному корпусіна території лікарні Суспільне Чернігів
Стенд з рішенням виконкому Чернігівської райради про відкриття Бобровицької дільничної лікарні у 1956 році та прапорами Суспільне Чернігів
Біля одноповерхового та окремого від усіх відділення журналістів Суспільного зустрічає його завідувачка Світлана Бойко.
"Педіатричне відділення завжди було в Чернігівській районній лікарні. Спочатку воно було розташовано на першому поверсі центрального корпусу, а з 1997 року ми переїхали до відокремленої будівлі, де ми перебуваємо і зараз".
Завідувачка педіатричного відділення Чернігівської районної лікарні Світлана Бойко. Суспільне Чернігів
Лікарка розповіла, що дітей з кожним роком стає все менше, тож відділення скоротилося з 40 ліжок до 15.
"На сьогодні ми займаємо половину цієї будівлі. Її пошкодило 2024 року, коли був приліт 17 квітня. Відділення було частково зруйноване, повилітали вікна, попадала стеля. Хоча до цього все було у нормальному стані".
Педіатричне відділення повністю відновило роботу з кінця 2025 року, розповіла Світлана Бойко. Сама лікарка у Чернігівському районі працює з 1979-го. Як вона розповіла, починала у Михайло-Коцюбинській лікарні, а 1981 року прийшла працювати до цієї лікарні. Завідувачкою стала ще 1983 року, і досі керує відділенням.
Будівля педіатричного відділення Чернігівської районної лікарні Суспільне Чернігів
Всередині педіатричного відділення Чернігівської районної лікарні Суспільне Чернігів
На території педіатричного відділення Чернігівської районної лікарні Суспільне Чернігів
За ці роки вона бачила різні зміни. Та головну проблема наразі — це зменшення кількості дітей та, відповідно, скорочення у відділенні.
"Коли головним лікарем був Василь Іващенко (1989–2001 роки, — ред.), він зробив окреме дитяче відділення. Воно дійсно було дуже велике, комфортне — в тому плані, що достатньо було палат, гральний хол був, їдальня, санкімната, ізолятор. Якщо раніше ми приймали дітей від 0 до 18 років, то зараз, враховуючи те, що реанімація далеко від нас, ми приймаємо дітей з 3 до 18 років. Це все відповідно до наказу обласного управління охорони здоров'я".
За своє існування педіатричному відділенню, каже завідувачка, довелось боротися. За її словами, їх хотіли скоротити три роки тому.
"Я думаю, що педіатричне відділення повинно бути у районній лікарні, тому що не всі ж їдуть до обласної дитячої. Хтось звик лікуватися у нас, хтось уже приходить зі своїми внуками, хтось навіть — з правнуками. Дитяче відділення, звичайно, працювало завжди, але, дітей стало менше. Якщо взяти народжуваність до повномасштабного вторгнення, по району була народжуваність 240-250 дітей, то за 2024 рік народилися 106 дітей, а за 2025 рік— всього 75. Якщо раніше в районі було до семи тисяч дитячого населення, то на сьогодні ця цифра, за деклараціями, близько п'яти тисяч".
"Я більше тут ночувала, ніж вдома"
Скорочення відчувають не лише у педіатричному відділенні. До 2022 року, говорить Інна Фесенко, лікарня мала 400 ліжок, наразі — 285. Також закрили пологове відділення через недостатню чисельність породіль у лікарні.
"Для того, щоб відділення функціонувало, за вимогами НСЗУ, треба щоб було 300 пологів на рік. Ми трошки не дотягували. Але там рахували не за рік, а за квартал. Треба було 100 пологів, а у нас було 96. Виникло питання про те, що це дуже дороге відділення для утримання в лікарні. Хоч воно і заробляє, але воно дороге. Тому що дуже багато персоналу там працює. Треба лікарі, повна зміна, дитячі сестри, п'ять акушерок, вісім-десять санітарок. Але дуже шкода, бо потенціал, при якому ми могли б працювати, був. Я думаю, що в цьому винна війна. Різко впала народжуваність, звичайно", — розповіла завідувачка гінекологічного відділення Лідія Лаврик.
Готель «Профспілковий» після влучання російських ракет «Іскандер» 17 квітня 2024 року Суспільне Чернігів
Вибите вікно в одному з відділень Чернігівської районної лікарні після російського ракетного удару 17 квітня 2024 року Суспільне Чернігів
Кабінет гінекології після російського ракетного удару 17 квітня 2024 року Суспільне Чернігів
Забивають вікна ДСП після після російського ракетного удару 17 квітня 2024 року на території Чернігівської районної лікарні Суспільне Чернігів
На території Чернігівської районної лікарні після російського ракетного удару 17 квітня 2024 року Суспільне Чернігів
Кабінет гінекології після російського ракетного удару 17 квітня 2024 року Скриншот з відео Міністерства охорони здоров’я
Вона працює тут з 1992 року. Зараз відділення продовжує виконувати свої функції. Як розповіла Лаврик, майже щодня вони проводять гінекологічні операції та пропонують лікування для жінок у форматі "хірургії одного дня".
"У нас залишилися гінекологічні ліжка при хірургічному відділенні. Їх 19. Хірургія одного дня – це коли пацієнтка, яка до нас звертається, перебуває в лікарні не більш ніж 24 години. За цей час ми їй надаємо допомогу. Обов'язково має бути оперативне втручання, наркоз, лікування. Є такі стани, які потребують тільки 24 години".
Завідувачка гінекологічного відділення Чернігівської районної лікарні Лідія Лаврик. Суспільне Чернігів
"Виходить, у нас робота з хірургії одного дня. Я дуже дякую лікарям поліклініки, тому що це від них іде, як ініціатива. Вони шукають таких пацієнтів, створюють усі документи, які необхідні. На місяць у нас десь 15-18 таких людей. Можливо, було б більше, але питання у сполученні між селами".
Лідія Лаврик розповіла, що приміщення гінекології теж двічі було пошкодженим.
"2022-го, ми були на третьому поверсі, нас рознесло вщент. Потім нас трохи відремонтували та вирішили віддати нам одну половину пологового відділення. І знову приліт — 2024-го. Практично все "стерли з лиця землі". А зараз у нас тут дуже красиво. У нас усе відремонтоване після пологового відділення. Знаєте, я сюди 30 років проходила, я більше тут ночувала, ніж вдома. Тому що треба було приїжджати на операції, пологи, на якісь ускладнення".
Також гінекологічному відділенню, каже завідувачка, дозволили надавати допомогу вагітним до 22-х тижнів.
Енергозбереження в умовах війни
Безперервну роботу лікарні забезпечують генератори. Гендиректорка каже, що всі генератори у них — донорські.
"Взагалі ми дуже прискіпливо ставимося до енергозбереження всіх будівель в лікарні. На інфекційне відділення нам повністю встановив сонячні панелі благодійний фонд «Фортечний». Та будівля може працювати автономно і на панелях, і на генераторі. Французька фармкомпанія Sanofi виділила кошти 2024 року, й ми частково на них встановили також сонячні панелі".
Сонячні панелі на даху інфекційного відділення Чернігівської районної лікарні Суспільне Чернігів
Будівля інфекційного відділення Чернігівської районної лікарні Суспільне Чернігів
Резервний дизельний генератор на території Чернігівської районної лікарні Суспільне Чернігів
Під час перебування на території лікарні ми помічаємо у кожній будівлі акумулятори Tesla потужністю 5 кВт. Інна Фесенко розповіла, що вони теж благодійні. Вони забезпечують автономну роботу лікарні.
"Наприклад, ми підключаємо реанімацію, монітори, дихальну апаратуру, і нам вистачає до п'яти годин роботи. Все в залежності від кількості моніторів. Лабораторія на акумуляторах також у нас працює, коли вимикається світло. І в сховищі цілодобово, бо там темно, й ми постійно підтримуємо освітлення".
Акумулятор Tesla потужністю 5 кВт в одному з відділень Чернігівської районної лікарні. Суспільне Чернігів
Сховище стало притулком для співробітників та частини персоналу й у лютому-березні 2022-го під час блокади Чернігова. Відновили роботу лікарні наприкінці квітня — на початку травня 2022 року. Саме з того часу установа почала відновлювати свою роботу, саме як лікувальний заклад.
"Лікарня не належить жодній з громад, тому це вкрай важко"
Чернігівська районна лікарня обслуговує дев'ять громад. Іванівська, Киселівська, Киїнська, Олишівська, Седнівська, Новобілоуська, Михайло- Коцюбинська, Гончарівська, Березнянська.Гроші отримує, каже гендиректорка, виключно за свою роботу за договором з НСЗУ.
"Лікарня не належить жодній із громад, тому це вкрай важко. Енергоносії не входять до вартості пролікованого випадку при розрахунку з НСЗУ і треба знаходити кошти на оплату енергоносіїв. Близько 11 мільйонів гривень на рік – це наші енергоносії. Більшу частину цих коштів — кінець 2023-го, 2024 та 2025 років лікарня сплачувала сама. Це для нас дуже важко. Тому ми накопичуємо борги, за лікарські засоби невчасно розраховуємося, і по деяким витратним матеріалам. Але ми постійно працюємо з громадами, просимо про допомогу".
Крім жителів громад району, тут лікуються й чернігівці, говорить Фесенко. Вона пов'язує це з територіальною складовою та лікарями, коли людина звертається до конкретного фахівця. Від загальної кількості пацієнтів 20-25% — чернігівці.
До 15% пацієнтів "районки" за рік — військовослужбовці
У лікарні також лікуються та проходять реабілітацію військові, які зазнали поранень. За словами гендиректорки, "районка" приймає за рік до 15% військовослужбовців.
Один з кабінентів для реабілітації Чернігівської районної лікарні Суспільне Чернігів
Один з кабінентів для реабілітації Чернігівської районної лікарні Суспільне Чернігів
Один з кабінентів для реабілітації Чернігівської районної лікарні Суспільне Чернігів
Один з кабінентів для реабілітації Чернігівської районної лікарні Суспільне Чернігів
Один з кабінентів для реабілітації Чернігівської районної лікарні Суспільне Чернігів
Один з кабінентів для реабілітації Чернігівської районної лікарні Суспільне Чернігів
Один з кабінентів для реабілітації Чернігівської районної лікарні Суспільне Чернігів
Один з кабінентів для реабілітації Чернігівської районної лікарні Суспільне Чернігів
Один з кабінентів для реабілітації Чернігівської районної лікарні Суспільне Чернігів
Один із таких — Павло Павленко. Він проходить реабілітацію поперекового відділу хребта. Травми зазнав наприкінці 2025 року на Курахівському напрямку на Донеччині. Чоловік розповів, що у перший день повномасштабної війни пішов добровольцем до 119-ї бригади ТРО та став на захист рідного Чернігова.
"Зараз уже у Північному регіональному управлінні ТРО служу. До цього були у Бахмуті, Кураховому, Мар'їнці, всі напрямки на Донеччині".
Павло Павленко біля вказівника Бахмутський район З особистого архіву Павла Павленка
Павло Павленко з побратимом Максимом під час служби З особистого архіву Павла Павленка
Про лікарню він відгукується позитивно. Каже, що фізкультури тут достатньо.
"Під час останньої "подорожі", скажімо так, ми потрапили під КАБи. Була операція. Сюди звернувся, потрібно було лікування, спині дуже важко. Тут є і реабілітаційний центр, ставлення лікарів дуже добре. Лікарі кваліфіковані, надають допомогу. Умови теж, бачите ж самі, все гарно, чисто. Більше б таких лікарів і медичних закладів для військових".
Павло розповів, що має третю групу інвалідності, проте після реабілітації планує повертатися на службу.
"Я можу "списатися", але не звільняюсь. Поки ще трохи є сил. Я на посаді старшого техніка роти. Вся логістика, автомобільна техніка, озброєння — це те, чим я займаюсь. Починав від стрільця, потім гранатометником був, командиром відділення, взводу".
У палаті з Павлом був ще один військовий — Сергій. Спілкуватися з журналістами він не захотів, але з Павлом сфотографувався.
Павло Павленко з побратимом Сергієм у палаті Чернігівської районної лікарні. Суспільне Чернігів
Коридорами лікарні ми зустріли чоловіка, який шукав кабінет МСЕК.Медико-соціальна експертна комісія. Це стара назва нинішніх ЕКОПФО.Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи — нова система в Україні запрацювала з 1 січня 2025 року, замінивши МСЕК. Це команди лікарів, які визначають групу інвалідності, ступінь втрати працездатності та потреби в реабілітації через цифровий процес. Наразі ці кабінети оснащені аудіозаписом, проте, як розповіли нам у лікарні, надалі їх планують обладнати ще й відеозаписом.
"У військових, до речі, посилене харчування. Нам за це повертає гроші Міноборони. Хочу відзначити, що, не зважаючи на воєнний стан, не зважаючи на те, що лікарня була кілька разів частково зруйнована, не зважаючи на умови фінансування, вона працює. Вона постійно зайнята пацієнтами, штат лікарні практично не змінюється. Стала цифра лікарів у нас — 104", — каже Інна Фесенко.
На завершення гендиректорка ще раз наголосила, що, на її думку, наразі жодна лікарня без сторонньої допомоги не виживе. Наприклад, їм минулого тижня (6-12 квітня, — ред.) підтвердили, що знайшли ще одного донора на ремонт частини хірургічного відділення.
"Ми сподіваємося, до кінця весни розпочнуться роботи у лівому крилі хірургічного відділення. 2025 року ми повністю відремонтували, за допомогою медичного корпусу, реабілітаційне відділення".
Біля поліклініки Чернігівської районної лікарні прибирають листя. 14 квітня 2026 рік Суспільне Чернігів
Пошкоджена від російських ударів поліклініка Чернігівської районної лікарні. 14 квітня 2026 рік Суспільне Чернігів
Пошкоджена від російських ударів поліклініка Чернігівської районної лікарні. 14 квітня 2026 рік Суспільне Чернігів
Пошкоджена від російських ударів поліклініка Чернігівської районної лікарні. 14 квітня 2026 рік Суспільне Чернігів
Вхід на територію Чернігівської районної лікарні. 14 квітня 2026 рік Суспільне Чернігів
Районка Суспільне Чернігів
Читати ще
Читати ще
Погрози від росіян, трибунал у Гаазі, книга Jingle BellZ, виступ на сесії Ради ООН. Інтерв’ю з Олексієм Анулею
