«Прив’язаність до рідної школи і звичного середовища залишається важливою для багатьох дітей та їхніх батьків. Проте академічні ліцеї відкривають ширші можливості та перспективи. Звісно, потрібен час на адаптацію в новому закладі освіти, але в майбутньому учням й ученицям доведеться робити вибір, і наше завдання — підготувати їх до цього», — розповідає Наталія Малець, директорка Чернігівської гімназії № 20.
Раніше в закладі навчалися учні та учениці з 1-го до 11-го класу, тепер — лише до 9-го. Директорка зауважує: у межах реформи старшої школи вони не змогли б забезпечити великий вибір профілів, адже з кожним роком набирали до 10-х класів усе менше дітей. Саме тому ухвалили рішення залишити тільки гімназію з початковою школою.
Однак цей вибір не був спонтанним, адже реформування мережі закладів освіти в Чернігові розпочали ще у 2021 році, щоб забезпечити плавний перехід учнівства між закладами. Наразі в місті працюють чотири академічні ліцеї, 23 гімназії (1–9-ті класи), одна початкова школа (як окрема юридична особа) та один заклад поки що залишається загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів.
- За якими критеріями визначали нові статуси закладів освіти в Чернігові?
- Як комунікували зміни з батьківською та вчительською спільнотами?
- З якими труднощами зіштовхувались?
- Чи вистачає місця для дітей у новостворених академічних ліцеях?
- Якою є ситуація з кадровим забезпеченням?
Про ці та інші особливості підготовки закладів освіти міста до реформи старшої школи «Вчися.Медіа» поговорило з Василем Білогурою, начальником управління освіти Чернігівської міської ради, а також із директорками двох закладів, які змінили статус, — Наталією Малець (Чернігівська гімназія № 20) та Ольгою Шелест (Чернігівський ліцей № 1).
ЯК РЕФОРМУВАЛИ МЕРЕЖУ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ В ЧЕРНІГОВІ
Згідно з реформою старшої школи, учнівство 10–12-х класів має навчатися в окремих закладах — академічних ліцеях. Це, зокрема, передбачили й у Законі України «Про повну загальну середню освіту» у 2020 році, де визначили три рівні освіти:
- початкова (1–4-ті класи);
- базова (5–9-ті);
- профільна (10–12-ті).
Громади мали сформувати нову мережу академічних ліцеїв до вересня 2024 року. Однак станом на початок 2026-го в середньому лише 30–35 % громад визначилися зі структурою закладів: які стануть ліцеями, а які — гімназіями та початковими школами. Василь Білогура зауважує: затягування часу шкодить насамперед дітям.
«Ще з перших кроків реалізації реформи «Нова українська школа» стало зрозуміло, що це довгостроковий процес. Щоб перехід відбувся поступово та максимально комфортно для учнівства й учительства, потрібно було планувати все на роки вперед», — розповідає посадовець.
У Чернігові вирішили не зволікати й ще у 2021 році провели низку обговорень з учительством та батьками, проаналізували вже наявну освітню мережу, зібрали прогнози щодо кількості дітей на наступні роки, враховуючи показники народжуваності, статистику вступу після 9-х класів, й ухвалили Програму трансформації закладів освіти міста. У ній і передбачили, які заклади стануть академічними ліцеями. Відбирали їх за такими критеріями:
- територіальне розташування (ліцеї мають бути представлені рівномірно в різних районах міста);
- досягнення закладів освіти, зокрема успіхи учнів та учениць на олімпіадах, у Малій академії наук;
- кадровий потенціал;
- місткість самих будівель, змога забезпечити відповідну матеріально-технічну базу.
Упродовж наступних трьох років заклади, які мали стати академічними ліцеями, у кілька хвиль припиняли набір першокласників/ць, щоб поступово виводити початкову та середню ланки. Ті учні й учениці, які на початку реформи вже вчилися у визначених ліцеях, продовжили в них навчатися. Водночас першокласників/ць набирали лише гімназії.
«Наш ліцей був одним із перших, який припинив набирати перші класи, натомість почали приймати більше 10-х. Зараз наймолодші діти в ліцеї — шестикласники та шестикласниці. Завдяки тому, що всі заклади освіти діяли синхронно й зміни відбувалися одночасно скрізь, нам вдалося зробити перехід дітей між закладами плавним та менш стресовим», — ділиться Ольга Шелест, директорка Чернігівського ліцею № 1, який пілотуватиме реформу старшої школи вже з вересня 2026-го.
Найскладнішим роком, за словами Василя Білогури, був перший після ухвалення Програми трансформації мережі закладів освіти, оскільки в батьків було багато вагань, особливо щодо майбутнього десятикласників/ць, заклади яких не набирали старшої школи, тож учнівству доводилося переходити до інших. Однак якісна робота освітян/ок і постійний діалог із батьками дали свої результати.
Водночас посадовець додає: наразі у Чернігові залишається невирішеним питання одного закладу освіти — це школа №19, оскільки на сесії міської ради депутати зняли з розгляду питання затвердження нового статуту. Не зважаючи на те, що школа вже три роки не набирала 10-ті класи, питання зміни статусу закладу викликало нові дискусії з політичним забарвленням.
«Тож поки інші рухаються у визначеному напрямку, ця школа фактично залишається у підвішеному стані. Приймаючи стратегічні документи, одним із яких є Програма трансформації мережі, ми дивимось на питання більш глобально, розглядаючи систему освіти комплексно, у тому числі із закладами професійної освіти, які є в місті. Щоб діти мали рівний доступ до освіти, кожен заклад має бути в фокусі уваги, а подібні ситуації створюють виключно дисбаланс. І коли приходить час до впровадження таких рішень, які вже ухвалені на державному рівні, ми всі маємо рухатись в одну ногу», — акцентує Василь Білогура.
ЯК У ЧЕРНІГОВІ КОМУНІКУВАЛИ ЗМІНИ ШКІЛЬНОЇ МЕРЕЖІ?
Під час трансформації шкіл міста в управлінні освіти використовували різні способи комунікації з громадськістю. Так, на місцевих телеканалах показували відеоролик про реформу старшої школи, де детально пояснювали й демонстрували на карті, які заклади Чернігова стануть гімназіями, які ліцеями і за який проміжок часу.
У школах також проводили педагогічні наради та зустрічі з батьками. Найчастіше батьки запитували, чому не можна продовжити навчання в тому самому закладі разом із середньою ланкою. Мовляв, перехід до нового закладу після багатьох років навчання в одному колективі може бути занадто стресовим для дітей, розповідає Ольга Шелест.
Але, за її словами, створення окремих академічних ліцеїв спрямоване на те, щоб старшокласники/ці могли справді обирати профіль і зосереджуватися на предметах, які їм потрібні.
«Річ у тім, що більшість шкіл набирала лише один-два 10-х класи. За таких умов забезпечити справжню багатопрофільність просто неможливо. Тож не всі учні та учениці могли навчатися за напрямом, який їм справді подобався», — стверджує директорка.
Лише частина дітей дійсно свідомо обирала профіль, а решта орієнтувалася на вибір більшості, адже можливості сформувати додаткові профільні класи не було. Натомість у великих ліцеях, де є кілька паралелей, можна запропонувати ширше різноманіття профілів і в такий спосіб забезпечити індивідуальні траєкторії дітей, пояснює директорка.
«Наш заклад якраз був першим, який перестав набирати 10-ті класи у 2021 році. Тож разом із директорами новостворених ліцеїв ми активно комунікували з батьками, пояснювали, що означає перехід до відокремленої старшої школи. Звісно, було багато запитань і хвилювань: дехто з батьків сприймав це спокійно, а хтось переймався, що для дітей це психологічно складно.
Тому, щоб підвищити обізнаність, ми пояснювали перспективи, які відкриває профільна старша школа. Момент вибору неминучий, і ми маємо звертати увагу на потенціал дітей ще з початкової школи, розкривати їхні таланти, щоб потім їм було легше ухвалити рішення», — акцентує Наталія Малець, директорка Чернігівської гімназії № 20.
Ольга Шелест додає: зважаючи на досвід її ліцею, діти досить швидко адаптувалися до нового середовища. Більшість учнів та учениць закладу говорить, що новий колектив подобається навіть більше.
«Справа не в тому, що попередні колективи були погані, а в тому, що в ліцеї підлітки потрапляють до середовища однолітків зі схожими інтересами. Потрібно трохи часу на адаптацію, але це нормальний процес. Рано чи пізно дітям доведеться знайомитися з новими людьми, розширювати коло спілкування. Такий досвід допомагає їм стати більш відкритими та самостійними», — зазначає директорка.
Також чимало батьків не були впевнені, що після 9-го класу діти будуть готові обрати дійсно потрібний їм профіль. Директорки наголошують: 10-й клас є адаптаційним, тож вибір ще можна буде змінити впродовж першого року навчання в старшій школі.
ЧИМ МОЖЕ БУТИ КОРИСНА ПРОФОРІЄНТАЦІЯ?
Наталія Малець додає: щоб допомогти учнівству визначитися та зробити свідомий вибір, важливо також приділяти увагу профорієнтації в базовій школі. Так, у 28 закладах освіти Чернігова з учнями та ученицями 8–9-х класів працюють кар’єрні радники.
Цю ініціативу впроваджують в межах Національного пілотування системи профорієнтації для дітей та підлітків, яку реалізує швейцарсько-український проєкт DECIDE у партнерстві з Міністерством освіти і науки в школах Чернігова за підтримки управління освіти Чернігівської міської ради.
«У нашій гімназії кар’єрний радник працює з дітьми в межах гурткової роботи, і ми вже помічаємо позитивні зміни. Раніше профорієнтаційні заходи діти часто сприймали пасивно, як щось формальне. Натомість зараз ставляться набагато уважніше й зацікавленіше, адже розуміють: зовсім скоро їм доведеться робити власний освітній і професійний вибір», — ділиться Наталія Малець.
Під час занять із кар’єрним радником учні й учениці вчаться презентувати себе, визначати свої сильні та слабкі сторони, а ще беруть участь в екскурсіях на підприємства та знайомляться з різними професіями на практиці. У цьому їм допомагають профорієнтаційні хаби, які відкрили на базі двох чернігівських закладів професійної освіти.
«У такий спосіб діти можуть спробувати «на дотик» різні професії, поспілкуватися з фахівцями та фахівчинями, що своєю чергою може вплинути на їхній подальший професійний вибір. Адже, наголошу, академічні ліцеї — не єдиний шлях учнівства після 9-го класу. Так само можна вступати й до закладів професійної та фахової передвищої освіти», — додає Василь Білогура.
ЧИ ВИСТАЧАЄ МІСЦЯ В АКАДЕМІЧНИХ ЛІЦЕЯХ?
На сьогодні, за словами посадовця, місць достатньо, а до ліцеїв набирають усіх охочих.
[Нагадаємо: якби не воєнний стан, то вступ до академічних ліцеїв мав би відбуватися за результатами Державної підсумкової атестації після 9-го класу. Наразі, зважаючи на безпекові умови, вступ до ліцеїв планують здійснювати лише на підставі наявності атестатів. Якщо ж охочих буде більше, ніж вміщує заклад, то ліцей може проводити конкурс. Більше про це читайте в розмові «Вчися.Медіа» з Ігорем Хворостяним, керівником Офісу впровадження НУШ при МОН, у межах рубрики «Година з експертом» — ред.]
«На жаль, в усій країні значно знизився рівень народжуваності, і це відображається на кількості дітей у школах. Чернігів не виняток. У нас ще й додається той факт, що чимало родин виїхало з міста через безпекову ситуацію. Для порівняння: якщо у 2021–2022 навчальному році в школах Чернігова навчалося майже 30 тисяч дітей, то зараз ця цифра становить приблизно 25 тисяч. Тож проблеми переповнення закладів освіти точно немає», — зауважує Василь Білогура.
ЧИ БУЛО МАСОВЕ ЗВІЛЬНЕННЯ ПЕДАГОГІВ І ПЕДАГОГИНЬ?
За словами посадовця, усі вчителі та вчительки були працевлаштовані. У перші роки фактично не змінювалася ані кількість перших, ані кількість 10-х класів, тож ніхто не залишився без роботи.
Василь Білогура зауважує: більше хвилювань було не про звільнення, а про те, що доведеться змінювати звичний спосіб життя та графік. І це природно. В управлінні намагалися максимально інформувати вчительство про переваги роботи в різних типах закладів.
Ольга Шелест додає: оскільки в ліцеї поступово припиняли набирати початкову школу, вчителі/ки, які випускали 4-ті класи і вже не могли набирати першокласників/ць, переходили працювати до закладів, які ставали гімназіями.
«Якщо ми не набирали перших класів, то ці класи відкривали в інших школах, тож там з’являлася потреба в педагогічних кадрах. Це був взаємний процес: частина вчителів та вчительок переходила до гімназій і навпаки. Але все відбувалося поступово, тож кризи кадрів у нас не було», — ділиться директорка.
Звісно, звикати до нового статусу закладу було непросто, зізнається Наталія Малець. Найскладнішим, за її словами, було те, що колектив звик працювати зі старшокласниками/цями, які вже готові до серйозної дослідницької діяльності (написання проєктних робіт, участь у різних конкурсах тощо).
«Ми звикли до тих можливостей, які відкриває робота зі старшими дітьми. Буває, дивимося на якийсь цікавий конкурс, перевіряємо вікову категорію — і розуміємо, що це не для нас. Але й для молодшого учнівства є чимало цікавих ініціатив та програм. Просто потрібно було трохи часу, щоб переспрямувати увагу», — ділиться директорка.
ЯК УСПІШНО ТРАНСФОРМУВАТИ МЕРЕЖУ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ
Наші співрозмовниці та співрозмовник радять:
«Будь-яка реформа не може бути абсолютно безболісною. Частині людей доведеться виходити із зони комфорту: змінити місце роботи/навчання. Важливо відкрито про це говорити й пояснювати, чому зміни необхідні, адже однією з перепон до впровадження реформи старшої школи може стати недостатня комунікація на всіх рівнях», — наголошує Василь Білогура.
«Попри те, що внаслідок широкомасштабного вторгнення 80 % освітньої інфраструктури Чернігова зазнало пошкоджень, завдяки постійній комунікації та співпраці з партнерами ми не тільки відновили навчання, а й продовжили вдосконалювати матеріальну базу, адже не можемо поставити на паузу розвиток дітей», — підсумував Василь Білогура.
Матеріал видання «Вчися.Медіа», авторка тексту Ірина Троян
У матеріалі використані фото з особистого архіву співрозмовниць та співрозмовника, а також ілюстративні з мережі Інтернет
